Пам’ятна дошка засновнику хору «Гомін»

binary comment

Відкриття меморіальної дошки великому українцю Леопольду Ященку стало важливою і довгоочікуваною подією для столиці України. Для учасників хору «Гомін», засновником і багаторічним керівником якраз і був Ященко, це заслужена данина феноменальному керівнику легендарного хору, безмежно закоханого в народну пісню, з великим бажанням і вмінням навчити і передавати цю палку любов прихильникам і шанувальникам народної пісні.

binary comment
binary comment

Встановлення меморіальної дошки на будинку, де з 1977 року і до останньої миті життя 2016 року жив талановитий мистець – є подяка від усього українського люду, якої безумовно заслуговує Шевченківський лауреат. Багато зусиль для того, щоб ця важлива подія відбулась, доклав староста фольклорного народного хору, який нині носить ймення «Гомін Леопольда Ященка», учасник колективу з майже тридцятирічним стажем, Ян Павлович Буров. Активну участь в заході взяли представники «Просвіти» ім. Т.Г.Шевченка. З теплим словом-спогадом про видатного українського діяча народного пісенного мистецтва та його постійну участь разом з хором «Гомін» в заходах «Просвіти» звернувся Микола Нестерчук.

В своєму інтервю Ян Буров відзначив виняткову роль Ященка у ренесансі народного хрового співу. Леопольд Ященко – справжній пісенний символ України, людина багатющого фольклорного досвіду й досить вишуканого смаку, славився прекрасними романсами, академічними обробками народних пісень та власними піснетворами.

Всі зерна добра, які посіяв Великий Пісняр, дають і будуть давати духовний врожай, який ми будемо ще довго збирати наступними поколіннями. В 1993 році він став лауреатом Державної премії України ім. Т. Шевченка. Але, незважаючи на офіційне визнання заслуг мистця, як видатного українського музикознавця-фольклориста, композитора та засновника і беззмінного керівника «Гомону», для його дітища легендарного народного хору так і не знайшлось при всіх (!) владах ні власної домівки для репетицій, ні, тим більше, державного фінансування (як це прийнято в країнах Балтики, наприклад).

Саме під керівництвом легендарного Ященка хор «Гомін» створив і відтворив календарні народно-обрядові та сезонні свята: колядки та щедрівки, веснянки, троєшні-кустові та русальські пісні, косарські, купальські, петрівчані та жниварські обряди, за що їм всенародна честь і хвала…

Не стояв мистець осторонь суспільно-політичного життя і в Україні після відновлення її державної незалежності у серпні 1991 року, до чого він з хором мав безпосереднє відношення. Мистцем були створені відомі нині пісні про Чорнобильську трагедію, про Голодомор, а також серія патріотичних пісень, які зараз на концертах «Гомону Леопольда Ященка» залюбки підхоплюють і співають слухачі: «За руки візьмемось, брати!», «Скликаймо всіх до наших лав», «Бережім своє ім’я», «Збираймо воєдино всю свою родину», «Де Ви сьогодні, мої побратими», «Вставай, козаче», «Вишенько моя» і багато інших…

Сопілка Леопольда Ященка змовкла, але живуть традиції, які започаткував патріарх народної пісні, засновник і постійний керівник легендарного фольклорно-етнографічного хору «Гомін», учасники якого нині під творчим керівництвом Яна Бурова творять народний спів. Вічна слава легендарному мистцеві.

Георгій Лук’янчук

 

Поділитись
Коментарі

Читайте також

Мультимедіа