Занепад путінської імперії

Чи можна шанувати сусіда, який привласнює чуже і вбиває в ім’я братерської любові? Чи можна рахуватися з державою, яку очолює злочинець а еліта складається з колишніх гопників? Чи можливе серйозне ставлення до країни, в якій церква не є церквою а лише політичним знаряддям? Чи можна називaти істориками людей, які займаються перекручуванням історії та створюванням міфології? Чи можна називати журналістами людей, які займаються нахабною пропагандою та провокаціями? Відповідь звучить просто: ні.

Чи що-небудь побудоване на брехні, ілюзії та насильстві вічно існуватиме? Як показує історичний досвід, це неможливе. Але саме цього вперто добивається чекіст Путін. Одержимий російським шовінізмом, просякнутий почуттям винятковості свого народу робить усе, щоб досягти мети – побудувати імперію.

Це даремний труд. Анексувавши український Крим, Путін спровокував нове протистояння з Заходом і повторив те, що призвело до розпаду Радянського Союзу. Однопартійна тоталітарна система і командна економіка СРСР програли ліберальній демократії США і Заходу та вільному ринку. Крах режиму Путіна незворотній.

Опубліковано Блоги.