Чи Україна переживе Президента Зеленського?

Особисті міркування напередодні першої річниці вибору

Коротка недавня хронологія ось така:

askold_TV11 березня 2020 року новий Голова Офісу Президента України Андрій Єрмак разом з старим колишнім Президентом України Леонідом Кучмою підписали знов у Мінську некорисне для України домовлення де фактично визнали країну ворога і агресора Російську Федерацію не агресором а просто спостерігачем, а то і можливо у майбутньому медіатором конфлікту на Донбасі навіть не згадуючи про анексію Криму ще у березні 2014 року тобто якраз шість років раніше. Це очевидно гне могло відбутися без схвалення Президента Володимира Зеленського.

20 березня 2020 року РФ влаштувала на анексованому півострові Крим потужні військові вправи, що включала сотні повітряно перевезених нападових машин, танки, нападові вертольоти, літаки та тисячі солдатів. Про ці вправи на східному Криму повідомило Міністерство Оборони РФ, вказуючи на доказ можливості швидкої оперативності російських військ у випадку конфлікту. РФ постійно влаштовує воєнні ігри на суші, у повітрі і на морі через маневри по цілому південному військовому окрузі на границях з Україною.

26 березня 2020 року на віртуальній зустрічі з партнерами Президент РФ, у зв’язку з поширенням вірусу Ковід 19, звернувся до Великої 20 індустріальних держав світу наложити мораторій на санкції проти РФ наголошуючи що це справа гуманітарна “життя і смерті”. Підкреслив Президент РФ, що “ці справи треба відокремити від політики…встановлюючи зелені коридори без торговельної війни та санкцій.” Як відомо санкції в більшості були наложені ще у 2014 році при анексії Криму і пізніше кілька разово продовжено. У додатку стрімке зниження світової ціни нафти що спричинила Саудівська Аравія, привело до подвійної кризи в РФ, одначе не змінило її агресивної політики чи зупинило військові вправи.

При цій хвилюючій хронології мабуть треба додати, що на початку грудня 2019 року відбулася зустріч у Парижі Нормандського формату при участі лідерів Німеччини, Франції, РФ та України, на якій узгоджено припинення вогню з початком 2020 року. Реалії показали, що тільки одна сторона, тобто Україна припинила вогонь і почала відступати від лінії конфлікту. РФ майже кожного дня кількаразово порушує це домовлення. Беручи це під увагу, не зрозуміло, чому взагалі відбулась зустріч у Мінську 11 березня 2020 року?

Хіба від самого заложення присяги президента Володимира Зеленського переслідували його критики за кадрові призначення, наприклад Голова Офісу Президента Андрій Богдан це людина одіозного Коломойського, голова Верховної Ради Дмитро Разумков це українофоб який категорично відмовлявся говорити українською мовою (правда з хвилиною обрання спікером заговорив державною мовою), Прем’єр-міністр Олексій Гончарук це зовсім не вироблений молодик. Коли 4 березня 2020 року Президент звільнив десять найбільших “реформаторів” свого уряду,тобто він дав сигнал, що перша спроба, яка тривала шість місяців, була невдалою. На місце Богдана він взяв когось з своєї індустрії розваги, а на місце Гончарука поставив Дениса Шмигеля колишнього директора Бурштинської ТЕС що належить найбільшому олігарху України Рінату Ахметову. Ясно, що такі призначення самі по собою не приймаються оптимістично. Перший показник Єрмак уже подав у Мінську.

Боротьба з корупцією та економічний стан. Пересічні люди вказують що боротьба розпочалася. Передачу грошей контролюється. Одначе найбільші корупціонери крім останнього президента цього хіба не відчувають. Ахметов, Коломойський, Медведчук неторкнуті цією боротьбою. Критики Зеленського вказують також на його власну поведінку, січневу подорож за державний кошт до Оману, за ким і за чим, чи просто для відпочинку.

Економічні показники також поки що дуже слабкі хоча Олексій Гончарук обіцяв 50 відсотків росту за п’ять років. Правда Україна більше торгує з союзником Польщею ніж з ворогом РФ. Але тоді, коли у надії на нового президента, економіка України зросла на 1.6% у другому кварталі 2019 року, то надія хіба розвіялась вже у 3-ому кварталі, коли зріст був лише 0.6% а у 4-ому кварталі зовсім не було росту.

Мабуть Володимир Зеленський, як молодий актор, набрав досвіду, що бути президентом не так легко як його зображати на телебаченні, а тим більше коли оточуєш себе друзями, а не фахівцями. Одначе з призначенням Єрмака мабуть ця наука поки що не дійшла до Володимира Зеленського. Якщо він не запровадить різкі зміни у кадрах та стратегії, то його термін може бути далеко коротший, ніж він сам собі призначив. На граніті Банкової вже чекають наразі мала горстка протестувальників. До речі особи з його власної партії роблять критичні зауваги. Реакція – наразі звільняти критиків і не слухати протестувальників. Це не розумна стратегія. Слуга народу повинен це розуміти.

27 березня 2020 Аскольд С. Лозинський

Опубліковано Аналітика, Блоги.