В річницю Революції Гідності інколи виникають питання і розмови, а можливо, якби не Революція Гідності, то і не було б кривавої восьмирічної російсько-української війни?
Особливо цю тезу артикулює наш ворог – Росія.
Кожен раз, коли українці піднімалися на визвольну Революцію і національно-визвольну війну, – Москва обов’язково нападала!
Це аксіома.
Проте ця війна була невідворотною від часу, коли Україна проголосила Незалежність. Коли поряд із простором Рабства, Брехні, імперського шовінізму, історичного безпам’ятства з’явився простір Гідності і Свободи, він одразу ніс першому смертельному загрозу.
І тому імперія неодмінно нападає.
Я вже цитував Ен Еплбом, що Росія напала, бо Україна стала занадто українською.
Що це значить, занадто українською?
Це ж не лише про форму (приміром про мову і повернення до традицій) – хоча про них теж. І без цього ніяк. Але українськість – це ще й особливий універсальний простір Свободи.
Пригадаймо, ми завжди були революціонерами суспільних відносин у матірній Європі, особливо, що стосується Свободи і Гідності.
Ми ніколи не сприймали рабства, навіть коли це було цивілізаційною і європейською нормою.
У нас були вибрані володарі – гетьмани. Коли в Європі це було неприпустимо, бо правити могли лише за спадком крові.
Це наші гайдамаки проголосили гасло «без холопа, і без пана», у суспільно-політичному просторі, де звичними були права небагатьох (служилої і спадкової знаті) і безправність більшості.
Саме ця ідея, яка трансформувалася через чверть століття у французькі «Свобода, Рівність, Братерство» і Велику Французьку Революцію, фактично створила нинішній континент національних європейських держав. Національних за формою, народоправних, демократичних за змістом.
Тому нинішня війна і події в Україні носитимуть універсальний характер і всесвітній масштаб.
Ми говоримо про цю тотальну війну, яка відбувається в усіх просторах. Не лише на землі, у повітрі, і на воді, але і у просторі духовному, виявом якого є інформаційна сфера, особистий світогляд.
Ця війна передусім Світоглядова.
Вона йде у свідомості кожної мислячої істоти в світі.
В ній не має нейтральних.
Кожна людина в світі має зробити свій вибір.
Чи є в світі право сильного, зони геополітичних інтересів, вседозволеність, закріплена вето у Радбезі ООН?
Чи можна говорити про мир, право, справедливість і багато красивих фраз, якщо в Україні і щодо України ці права розтоптано і попрано.
І як закінчити цю війну?
Що означає справедливий мир?
Чи просто повернення до статус-кво?
І який цей статус-кво? Станом на 24 лютого 2022 року коли Росія поперла неприкрито, чи може станом на 24 серпня 1991 року з визнаними світом кордонами, третім ядерним запасом України?
Чи це взагалі можливо, повернутися до того, що вщент зруйновано?
А тепер повернемося до гасла Революції Гідності і її універсального характеру.
Захистивши свободу національну і свободу особисту, ми маємо дати шанс отримати її поневоленим Росією народам.
«Свобода народам, свобода людині!», – ось універсальний рецепт закінчення цієї війни.
Вигаданий не мною, а ще на конференції Антибольшевицького Блоку Народів 1943 року.
Мир і закінчення війни можливі лише після деконструкції російської імперії та імперіалізму.
Побудови справедливого простору вільних національних держав.
Чи готовий світ до цього?
Чи цю тюрму народів знову зберігатимуть за будь-яку ціну?
Чи виключать Росію з Радбезу і ООН, як це зробили з СССР в Лізі Націй?
Чи світ і далі торгуватиме смердючим газом, закриваючи очі?
Тому російсько-українська війна – це виклик совісті і гідності до всіх у цьому світі.
І є ще одна особливість цієї війни.
Дух став сильнішим за Залізо.
В інакшому випадку ніколи б країна з в десятки разів меншим воєнним та економічним потенціалом не вистояла б.
І це ще один урок.
Світ потребує відновлення Героїзму, Романтизму, Самопосвяти. Готовності віддати життя за Ідею. Розуміння, що ти можеш бути листочком і перекотиполем відірваним від свого, а можеш бути гілочкою великого дерева, де листя восени падає і гине, але дерево росте, і ти далі живеш у ньому. Чи зерном, що мусить упасти, щоб прорости колоссям.
Україна і українці є прикладом цього.
Україна ставить універсальні запитання і дає відповіді ціною власного життя…
Україна нині – це моральний лідер світу.
А лідерство – це завжди відповідальність, воля, шляхетність, мудрість, відвага, і самопосвята вище за життя.
Ми знову підняли планку морального імперативу для світу!
Світе, не бійся, йди за нами!
Юрій Сиротюк
