Україна – моральний лідер світу

maidan-fire

В річницю Революції Гідності інколи виникають питання і розмови, а можливо, якби не Революція Гідності, то і не було б кривавої восьмирічної російсько-української війни?

Особливо цю тезу артикулює наш ворог Росія.

Кожен раз, коли українці піднімалися на визвольну Революцію і національно-визвольну війну, Москва обов’язково нападала!

Це аксіома.

Проте ця війна була невідворотною від часу, коли Україна проголосила Незалежність. Коли поряд із простором Рабства, Брехні, імперського шовінізму, історичного безпам’ятства з’явився простір Гідності і Свободи, він одразу ніс першому смертельному загрозу.

І тому імперія неодмінно нападає.

Я вже цитував Ен Еплбом, що Росія напала, бо Україна стала занадто українською.

Що це значить, занадто українською?

Це ж не лише про форму (приміром про мову і повернення до традицій) хоча про них теж. І без цього ніяк. Але українськість – це ще й особливий універсальний простір Свободи.

Пригадаймо, ми завжди були революціонерами суспільних відносин у матірній Європі, особливо, що стосується Свободи і Гідності.

Ми ніколи не сприймали рабства, навіть коли це було цивілізаційною і європейською нормою.

У нас були вибрані володарі гетьмани. Коли в Європі це було неприпустимо, бо правити могли лише за спадком крові.

Це наші гайдамаки проголосили гасло «без холопа, і без пана», у суспільно-політичному просторі, де звичними були права небагатьох (служилої і спадкової знаті) і безправність більшості.

Саме ця ідея, яка трансформувалася через чверть століття у французькі «Свобода, Рівність, Братерство» і Велику Французьку Революцію, фактично створила нинішній континент національних європейських держав. Національних за формою, народоправних, демократичних за змістом.

Тому нинішня війна і події в Україні носитимуть універсальний характер і всесвітній масштаб.

Ми говоримо про цю тотальну війну, яка відбувається в усіх просторах. Не лише на землі, у повітрі, і на воді, але і у просторі духовному, виявом якого є інформаційна сфера, особистий світогляд.

Ця війна передусім Світоглядова.

Вона йде у свідомості кожної мислячої істоти в світі.

В ній не має нейтральних.

Кожна людина в світі має зробити свій вибір.

Чи є в світі право сильного, зони геополітичних інтересів, вседозволеність, закріплена вето у Радбезі ООН?

Чи можна говорити про мир, право, справедливість і багато красивих фраз, якщо в Україні і щодо України ці права розтоптано і попрано.

І як закінчити цю війну?

Що означає справедливий мир?

Чи просто повернення до статус-кво?

І який цей статус-кво? Станом на 24 лютого 2022 року коли Росія поперла неприкрито, чи може станом на 24 серпня 1991 року з визнаними світом кордонами, третім ядерним запасом України?

Чи це взагалі можливо, повернутися до того, що вщент зруйновано?

А тепер повернемося до гасла Революції Гідності і її універсального характеру.

Захистивши свободу національну і свободу особисту, ми маємо дати шанс отримати її поневоленим Росією народам.

«Свобода народам, свобода людині!», ось універсальний рецепт закінчення цієї війни.

Вигаданий не мною, а ще на конференції Антибольшевицького Блоку Народів 1943 року.

Мир і закінчення війни можливі лише після деконструкції російської імперії та імперіалізму.

Побудови справедливого простору вільних національних держав.

Чи готовий світ до цього?

Чи цю тюрму народів знову зберігатимуть за будь-яку ціну?

Чи виключать Росію з Радбезу і ООН, як це зробили з СССР в Лізі Націй?

Чи світ і далі торгуватиме смердючим газом, закриваючи очі?

Тому російсько-українська війна це виклик совісті і гідності до всіх у цьому світі.

І є ще одна особливість цієї війни.

Дух став сильнішим за Залізо.

В інакшому випадку ніколи б країна з в десятки разів меншим воєнним та економічним потенціалом не вистояла б.

І це ще один урок.

Світ потребує відновлення Героїзму, Романтизму, Самопосвяти. Готовності віддати життя за Ідею. Розуміння, що ти можеш бути листочком і перекотиполем відірваним від свого, а можеш бути гілочкою великого дерева, де листя восени падає і гине, але дерево росте, і ти далі живеш у ньому. Чи зерном, що мусить упасти, щоб прорости колоссям.

Україна і українці є прикладом цього.

Україна ставить універсальні запитання і дає відповіді ціною власного життя…

Україна нині це моральний лідер світу.

А лідерство – це завжди відповідальність, воля, шляхетність, мудрість, відвага, і самопосвята вище за життя.

Ми знову підняли планку морального імперативу для світу!

Світе, не бійся, йди за нами!

Юрій Сиротюк

Опубліковано Аналітика, Головне.