На Українському військовому цвинтарі у селі Пикуличі, що на околиці Перемишля (Республіка Польща) відбулося традиційне Свято української національної пам’яті.
У Святі взяли участь народний депутат України Олег Панькевич, представники громадських організацій з України та Польщі, зокрема Львівського суспільно-культурного товариства «Надсяння», яке очолює Володимир Середа, представники ветеранських організацій, школярі українських шкіл, молодь, представники дипломатичних установ України в Польщі, делегація Львівської обласної ради у складі депутатів Павла Хобзея, Святослава Шеремети, Ярослава Кравченка, Богдана Каспера.
Розпочалися урочистості Службою Божою у Перемишльському греко-католицькому соборі Св. Івана Хрестителя. Далі відбувся процесійна хода вулицями Перемишля до Українського військового цвинтаря (Пикуличі) у супроводі оркестру Львівського державного університету безпеки життєдіяльності.
На цвинтарі відбулася панахида, яку відслужили священики УГКЦ з України та Перемишля, а також УПЦ із Польщі. Після її завершення відбулася церемонія покладання вінків та квітів.
Потім відбулося віче. Виступаючи на вічі депутат Львівської обласної ради Святослав Шеремета привітав учасників урочистостей від імені голови Львівської обласної ради Петра Колодія.
«Ми зібралися тут уже в 23 раз. Нас сьогодні є багато, але я переконаний, що вшановувати наших героїв – тих, хто загинув за Україну, за її волю, за її незалежність, з кожним роком буде приходити сюди все більше й більше», – сказав Святослав Шеремета.
На цвинтарі в Пікуличах поховано багато героїв – солдати армій УГА, УНР та УПА, але, на жаль, їхні прізвища невідомі. Фахівці та експерти комунальної установи Львівської обласної ради «Доля», яка займається пошуком і впорядкуванням поховань учасників національно-визвольної боротьби, жертв воєн, депортацій та політичних репресій, завдяки роботі в архівах встановили вже понад 300 прізвищ загиблих вояків. Святослав Шеремета також висловив великі сподівання, що наступного року, можна буде побачити ці прізвища на кладовищі. А це більше двох тисяч вояків. «Живуть їхні родичі, їхні нащадки. Живуть на Галичині, на Волині, на Задніпрянській Україні, на Сході України. Я думаю, що після того, коли ці прізвища будуть оприлюднені, сюди буде приїжджати більше людей, щоб вшановувати українських героїв», – зазначив депутат облради Святослав Шеремета.
Народний депутат України Олег Панькевич у своєму виступі відзначив, що на ці могили українці вперше почали приходити у 20-ті роки. «Той, хто прийшов сюди хоча би один раз, мав би хотіти приходити сюди ще і ще. Не розділяє кордон українців із Польщі та українців з України. Нас багато що об’єднує. Однією із частин цього єднання – ця могила у Пікуличах, а також сотні й сотні інших могил наших героїв, які вже впорядковані, як ця, та могили, які ще не впорядковані й безіменні. І вони нас також єднають. Сьогодні я відчуваю це єднання», – сказав Олег Панькевич.
На завершення урочистостей голова Перемишльського відділу Об’єднання українців у Польщі Марія Туцька від імені організаторів заходу подякувала усім, хто прибув на свято, а також запрошувала учасників Свята української національної пам’яті частіше приїжджати до Пікулич і вшановувати українських героїв.
Довідка
Український військовий цвинтар у Пикуличах – місце поховання загиблих в’язнів табору для військовополонених УГА, армії УНР та вояків УПА. Цвинтар розташований у селі Пикуличах, що на південь від Перемишля. Під час панування Австро-Угорської імперії в Пикуличах були збудовані військові казарми як запліччя фортеці Перемишль. Після розпаду імперії, ще під час боїв, три позаказармові об’єкти почали використовувати як табори для полонених, здебільшого українських вояків. У 1919 р. в таборі перебувала максимальна кількість полонених – близько 30 тисяч осіб. Щодня помирало близько 100 осіб. Лише на початку 1921 р. табір було ліквідовано.
До весни 1920 р. померлих ховали на прилеглих до табору полях. Після протестів селян для поховань вибрано місце старої австрійської порохівні на південній околиці Пикулич. Упорядкуванням цих місць зайнялися українці Перемишля. У 1922 р. впорядковували цвинтар. Через кілька років цвинтар обгородили і на кургані, насипаному на одній зі спільних могил, встановили хрест заввишки 8 м з написом: «Борцям за волю України». Після Другої світової війни цвинтар і хрест були знищені. У 1989 р. цвинтар відбудували. У 2000 р. сюди перенесли рештки 47-ми членів УПА, що загинули 1946 р. в Бірчі Лішній.
