Марічка Галабурда-Чигрин
Як я вже подавала діти, вчителі та члени Батківьського Комітету Української суботньої Школи ім. св. Андрія з Сіднеюрозпочали 22.6.2013 подорож по Україні.
Щоби її здійснити – три роки збирали гроші на поїздку. Варили обіди, вареники, печиво в церковній кухні і продавали приготовлене в кантині, готували перекуску на громадських концертах, святах, виступали на громадських концертах.
Жертвували на подорож чи не всі українські організації в Сіднеї й околиць. Батьківський Комітет і Дирекція школи вирішили дати суспільству звіт з поїздки в Україні і подякувати тим, хто є прихильником школи, хто дав пожертву, тим, хто цікавився, де наші маленькі школярі їздили.
Імпреза під назвою “День подяки“ відбулася в неділю 8.9.2013 в при церковній залі Української Греко Католицької Церкви. При її вході виднів великий напис по англійськи “Ukraine tour 2013”.З правої сторони на стендах були розміщені знимки зроблені в Україні, її мапа з назначенням, які міста відвідалося, цікаві малюнки дітей, які вказували на те, що їм найбільше подобалося чи залишилося в пам‘яті.
Були виставлені привезені з України книжки, вишивки, ляльки, мотанки, писанки, ДВД“с, й інші подарунки. Понад 130 присутніх оглянули виставку. Були здивовані кількістю й якістю люксусових видань. Деякі книжки справді дуже гарні.
Директорка Школи Одарка Брецко привітала присутніх й попросила отця Михайла Шияна відкрити імпрезу. Після відспівання молитви всіма присутніми Отець у свойому привітальному слові сказав, що: …- “ його батько неодноразово вказував йому, що треба в житті запам‘ятати слово “дякую“, за надане людині добро чи послуги чи поміч. І він радий, що такий День Подяки проходить сьогодні в цій залі“, до якої увійшли двома рядами школярі.
Соломія Матіюк несла коровай на великому вишитому рушнику, якого підтримували Софійка Бик та Вікторія Волицька. Діти вийшли на сцену і розпочався концерт в програму якого входилимолитва, вірші й пісні. Кожний з учнів говорив доброю українською мовою чим здивували тих, хто в Україні їх зустрічав і приймав. Публіка нагороджувала виступ кожного учня чи ученицю, оплесками. Думаю, що нам можна гордитися цими маленькими школярами, які принесли нашому суспільцтву не тільки Сіднею а Австралії в Україні добре ім‘я, честь і славу!
Після гостинного обіду, директорка Школи Одарка Брецко д‘якувалапоіменно кожній організації, яка підтримала ідею подорожі й допомогла грошима реалізувати її й разом з Головою Батьківського Комітету Лілею Матіюк вручали кожному грамоту подяки, подарунок й квіти. Це прекрасний жест з рамени Дирекції, вчителів й Батьківського Комітету.
Почали від Парафії. Оскільки парох о. Симон Цькуй знаходився в Мельбурні, отець Михайло Шиян прийняв ікони, преподобним сестрам Василіянкам подарували вишитий рушник й книжочки. До речі Мати Анісія їздила з Школою в Україну. Слідувала подяка о. Дмитрові Сенівому, панству Галі і Володимирові Сімановським з Нюкастелю, дирекції Фундації “Карпати“ – головному спонзорові поїздки, Управі Осередку СУМ-у ім ген. Тараса Чупринки, Фундації Українознавчих Студій Австралії (ФУСА), Станиці ПЛАСТ-у, Громаді Кабраматта-Ферфілд, Відділові Союзу Українок ім. кн.Анни Ярослани, Відділові ім. Ольги Басараб, адвокатові Михайлові Парасинові, музикам оркестри ДВД – ( Степан Сікорський, Володимир Панкович, Данило Рудак).Жіночому Ансамблеві “Суцвіття“. Школа з Дрогобича передала Пані Євгенії Барчинській подаринки – ікону, мотанку, книжки й інші речі).
Всі вчительки преподобні сестри Василіянки, Одарка Брецко, Марійка Шушняк-Федоров, Марійка Кука, Тереза Бутилевич, вона і дириґентка шкільного хору, Меланя Берегова, Таня Мандзій, Наталка Стефанишин Ліля Матіюк, й – й я, яка пишу про Шкільні Події й роблю знимки, – дістали квіти, – Михайло Тротнар, Павло Петрикович, дістав коноверту з подарунком. Одним словом нікого із Батківського Комітету не забули…
Одарка Брецко розповіла, що:…”Школа ім.св. Андрія Сіднею з ініціятиви пані Євгенії Барчинської почали зв“язки з Школою н. 1 імені Івана Франка в Дрогобичі від 1992р. Пані Євгенія ходила до цієї школи.
Все почалося з того коли Україна стала незалежною країною. Ми заохочували учнів зробити добре діло і подати гуманітарну допомогу учням ровесникам в Україні. Для цього ми вибрали школу ім. І. Франка на «школу посестру».
Перша акція допомоги була, що учні Сіднею зібрали й запакували і вислали 200 пакунків по 10 кг ваги шкільного приладдя.
Учні в Україні в зимі на санках везли ці пакунки до школи. Це була прекрасна ідея спілкування ровесників діяспори з ровесниками України. Ця акція дала не тільки велику допомогу, а також виробила у наших учнів почуття піклування і ділитися матеріяльними благами т.з. «caring and sharing» з іншими потребуючими.
Друга акція це була збірка т.з. «золотої монети» яку проводимо в школі кожного року на День Незалежности України і з нагоди Різдва. Перша допомога з цієї збірки була призначена для подачі сніданків учням, а саме: каша і молоко. До сьогодні в міру можливостей ми допомагаємо учням висилаючи на різні потрібні їм проєкти, а наших учнів в цей спосіб привчаємо виробляти пошану до всього українського.
Перший раз ми поїхали в Україну з нагоди 40 ліття нашої школи в 2009 році. Їхали учні старші від цих, кого ми бачимо на сцені.
В 2010 р. директорка Школи Одарка Брецко відбула зустріч з учителями і директоркою школи в Дрогобичі, коли учні Анастасія Василик і Олекса Матіюк їхали на курс вивчання мови до Українського Католицького Університету в Львові.
Як приймали Школу ім св. Андрія з Сіднею – хлібом і сіллю, концертом, вітальними промовами, яке велике вражіння зробили чи залишили малі “австралійці“ в Україні ми бачили на відео, яке висвітлювалося на екрані. Будучи в Музеях, в обійстві “Мамаєва Слобіда“, в Козацькому Музеї “Хортиця“ в Запоріжжі, брали учні й вчителі участь у програмі, яка там відбувалася – ліпили вареники, вчилися робити мотанки, пекти паски, періжки, ітб.
Відвідала Школа Музей ім. Ярослава Стецька. Дякуючи панові Ней та Родині Береговий була зорганізування зустріч в селі Вели́кому Глибочку —Тернопільського районуТернопільської області. Та в Старому Угриневі Музей ім. Степана Бандери.
Велично вітав нашу групу з Австралії Ґубернатор, Голова Державної Адміністрації Івано Франківської Області пан Михайло Вишиванюк, який був в Сіднеї в червні місяці ц.р. на Здвизі з нагоди 65 -ти ліття поселення Українців в Австралії. Одарка Брецко сказала, що вся делеґація брала участь в Зустрічі не лише в ІваноФранківську, а в Яремчі й Коломиї. Дякуємо за таке прийняття і в ресторанах.
Учні підчас подорожі були вдягнені в спецільно виготованих білих сорочках, чим звертали на себе увагу.
Одарка Брецко сказала, що:…- “Школа виносить велику подяку бувшій учениці та учасниці першої шкільної поїздки в Україну в 2009 р.- Мелісі Ільків, за дуже вміле оформлення офіційнної сорочини для учасників шкільної тури 2013 р. Цією сорочиною виступали в Україні а в школі Дрогобичі дарували учням та вчителям. Коли учні Дрогобича повбиралися в наші сорочки було тяжко розпізнати їх!“
Діти, вчителі та члени Батьківського Комітету були в цю неділю вдягнені в згаданих сороках.
Галя Ланиця виграла “ в щасливому відборі квитків“ дуже гарну сорочку з Україні.
При каві й поданому тортові та іншим печевом присутні говорили з вчителями, хто з учнями і ще раз переглядали книжки з України. Настрій був піднесений.
Говорила я кілька разів з тими малятами, які їздили в Україну. Вони кажуть, що підчас поїздкивони багато цікавого побачили. Церкви, музеї, вироби укрaїнського мистецтва, базарі, ресторани, ходили на оперету “Наталка Полтавка “…і що все те запам’яталосяїм на все життя й вони знов хочуть їхати. Навіть ті родини, що жили в Україні небачили стільки там, як підчас цієї поїздки.
Думаю, що Денщ Подяки був дуже похвальний почин Школи, щоби вшанувати наше суспільство за підтримку їх. Хай щастить школярам в майбутньому!
