Хоч минуло більше року, як Інтернет зірвав відеоролик «Звернення одеситки до Путіна», та він і нині користується популярністю, а загальна кількість користувачів мережі, які його переглянули, вже перевищила два мільйони. Це тому, що «дещо стара» одеситка Циля Зінгельшухер своїми дотепними висловлюваннями влучає кремлівського карлика не в брови, а в самісіньке око. Її звернення до Путіна направлено на росіян, які хотіли б розібратися, чому ж російськомовна Одеса стала «укропською» і антипутінською. Тож хочеться висловити подяку анонімним авторам, які вигадали такий колоритний персонаж блогера, написали для тітоньки Цилі іскрометні тексти, озвучили і змонтували це відеопослання. Його доцільно процитувати дослівно. Отже…
«Дорогий Володимире Володимировичу! Ви продовжуєте багато говорити за Одесу, обзиваючи її пристойними словами і заманюючи витягнутою із історичної могили вивіскою «Новоросія». Так якщо ви хочете спитати у цього міста за все, що відбувається у нас останнім часом, то не питайте. Бо Одесі завжди знайдеться, що сказати. Тим більш, що вона ніколи не говорить проти вітру. Циля не скаже за всю Одесу, але три дворика на Молдаванці і весь рибний ряд з Привозу просили передати… Ви зробили такий шумний гармидер, щоб ми кинулися валити київську хунту? Заради того, щоб повторити долю звільненого вашим «русскім міром» Донбасу? Абхазії? Придністров’я? Південної Осетії? Розбіглися. Аж два рази. Краще постарайтеся не кидати сміття мимо урни, не стяти в під’їздах і підійміть, нарешті, в Росії ціни на горілку. Тверезі зададуть вам багато запитань і без Одеси.
Ви уже багато разів натерли нам мозоль своїм портретом у вашому телевізорі, коли кличете Одесу повернутися у свій «русскій мір». Ми не лише не замерзли без нього, але навіть не хочемо їсти те ге, яким ви годуєте із телевізора свій народ. Одеса не хотіла СНД ще 23 роки тому. Чому ви раптом вирішили, що одесити проміняють тепер свої шанси поїхати вільно в Ізраїль, Америку або взагалі у першу-ліпшу Європу на щастя сидіти під санкціями і разом нюхати квітучого Нижнього Тагілу? Навіщо одеситам йти у вашу нову совдепію? Будемо купатися у розкоші, як герої російських серіалів? Щоб ми так жили, як ви там у себе в Кремлі сидите і брешете.
Що ж ви можете тоді дати Одесі, чого у нас немає? Зробити із нас курорт? Так ви уже зробили курорт із братського Сухумі. А сьогодні робите такий же із Криму. Одеса не хоче курортом у вашу «Новоросію», бо таки боїться конкуренції. Ми завжди раді за ваших до нас туристів. Але для цього зовсім не треба присилати нам бурятів і чорносотенців. Від нашого клімату у них можуть вигоріти на сонці всі танки. І взагалі, вся ця ваша ідея за новий Совітський Союз має такий запах, що блідий вигляд для неї звучить як комплімент.
Ви у себе там влаштували такий ґвалт, що київська хунта тут змушує нас говорити українською. Ми тут як говорили по-одеськи, так і будемо. А коли десь у суді або на трибуні Ради нас змусять давати клятви на мові, то краще ми в Україні будемо по-українськи говорити, ніж у Росії по-рускі мовчати. При комуністах ми боялися жити бідно. При Незалежній ми, нарешті, стали боятися жити багато. Тепер боїмося, що ви прийдете нас спасати від обох.
Російськомовні українці говорили раніше на мові Булгакова, Гоголя, Катаєва і Ахматової. Тепер їм подобається мова Макаревича, Гафта, Рязанова, Басилашвілі, Захарова, Волчек, Мягкова. І всім нам стало не подобатися, як надто по-російськи голосно замовк Нємцов. Одесити говорять російською мовою Ільфа і Петрова. Сміються на мові Бабеля. Пригадують за старе на мові Купріна. Співають мовою Утьосова. Сумують мовою Жванецького. Зате Росія ненавидить мовою Жириновського. Гадить мовою Дмитра Кисельова. Закликає вбивати мовою Дугіна і Проханова. І бреше мовою Путіна. Наші російські мови – то тепер дві великі різниці».
Завершується звернення одеситки так: «Дорогий Володимире Володимировичу, щоб ви були здорові! Одеса таки завжди рада вас бачити! Особливо лежачим у землі. Тому зробіть нам свято і вбийтеся об стіну. Можна кремлівську. Ми обіцяємо плакати об вас цілий тиждень, але з музикою і танцями».
Відео: https://www.youtube.com/watch?v=Gv04Nd0U-9I
Сергій Горицвіт
