Олексій Лазарєв (26.03.1998 — 19.01.2026)
Уродженець Мінська, громадянин Республіки Білорусь, мешканець Львова.
Навчався у середній загальноосвітній школі м. Мінськ, згодом у Білоруському державному університеті за спеціальністю «Інженер-програміст».
Працював в сфері програмування на приватних підприємствах.
Зі слів рідних, Олексій захоплювався політикою, був відомим політичним активістом у Білорусі. Зазнав політичного переслідування за свої переконання та переїхав до України.
Займався великим тенісом, любив комп’ютерні ігри, піклувався про тварин. Олексій вів авторський подкаст, багато читав. Вирізнявся добротою й спокоєм, був люблячим, неконфліктним і товариським, легко знаходив спільну мову з людьми. Мріяв колись повернутися у вільну Білорусь.
Із початком повномасштабного вторгнення російських окупантів став на захист України та брав участь в обороні Києва. Згодом боронив територіальну цілісність та суверенітет України на Миколаївському, Запорізькому та Луганському напрямках у складі полку імені Кастуся Калиновського Збройних Сил України, а пізніше — на Північно-Слобожанському та Запорізькому напрямках у складі 225-го окремого штурмового батальйону Сухопутних військ Збройних Сил України.
У Олексія Лазарєва залишилися дружина, батьки та брат.
Чин похорону воїна розпочнеться об 11:00 у Гарнізонному храмі свв. апп. Петра і Павла. Опісля, орієнтовно об 11:30, буде загальноміська церемонія прощання на площі Ринок.
Поховають захисника на Личаківському кладовищі, на полі почесних поховань №87 (вул. Пасічна).
