Андрій Бойко (14.03.1970 – 27.01.2024).
Уродженець міста Бердянськ Запорізької області.
Навчався у середній загальноосвітній школі №18 міста Сімферополь. Згодом здобув освіту інженера-гідротехніка у Національній академії природоохоронного і курортного будівництва.
Після завершення навчання проходив строкову військову службу в Одесі.
Після незаконної анексії Криму разом із дружиною та донькою переїхав до Львова.
Протягом життя працював головним інженером у будівельній сфері. Також був працівником Товариства з обмеженою відповідальністю «Денова».
Зі слів рідних, був добрим та щирим. Обожнював спорт, а особливо – баскетбол. Був гравцем ветеранської команди з баскетболу міста Львова, а також брав участь у зустрічах з командами з інших міст та країн.
У 2023 році став на захист Батьківщини від вторгнення російських окупантів. Боронив територіальну цілісність та суверенітет України на Донецькому напрямку у лавах 95-ї окремої десантно-штурмової Поліської бригади Десантно-штурмових військ Збройних Сил України.
У Андрія Бойка залишилися дружина, донька, мати та сестра.
Василь Марко (22.01.1970 – 27.10.2024).
Уродженець села Буців Яворівського району Львівської області.
Навчався у Волицькому навчально-виховному комплексі «Загальноосвітній навчальний заклад І-ІІІ ступенів – дошкільний навчальний заклад» Шегинівської сільської ради Яворівського району Львівської області.
Проходив строкову військову службу.
Протягом життя працював у Головному управлінні Міністерства внутрішніх справ у Львівській області.
Зі слів рідних, був надзвичайно чуйним та добрим. Захоплювався бігом та любив подорожувати на велосипеді.
Брав участь в Антитерористичній операції на сході держави. Був військовим інструктором на Міжнародному центрі миротворчості та безпеки.
У 2022 році став на захист Батьківщини від вторгнення російських окупантів. Боронив територіальну цілісність та суверенітет України на Cумському напрямку у лавах 10-го окремого стрілецького батальйону Сухопутних військ Збройних Сил України. Згодом виконував бойові завдання на Оріхівському напрямку у складі 5-ї окремої танкової бригади Сухопутних військ Збройних Сил України. Опісля продовжив боротьбу із ворогом на Покровському напрямку у 117-ій окремій важкій механізованій бригаді Сухопутних військ Збройних Сил України.
У Василя Марка залишилися дружина, донька, син та сестра.
Георгій Суходольський (09.09.1998 – 28.07.2025).
Львів’янин.
Навчався у ліцеї № 24 ім. М. Конопницької Львівської міської ради, ліцеї №6 Львівської міської ради та у м. Варшава (Республіка Польща). Згодом продовжив навчання у Вищому приватному навчальному закладі Львівський медичний фаховий коледж “Монада” за спеціальністю “зубний технік” та у Варшаві за спеціальністю “менеджмент туризму”.
Після завершення навчання проходив строкову військову службу в Кіровоградській області.
Зі слів рідних, був щирою та відвертою людиною. Дуже любив тварин, особливо котів, про яких завжди піклувався. Захоплювався їздою на велосипеді.
Із початком повномасштабного вторгнення став на захист Батьківщини від вторгнення російських окупантів. Боронив територіальну цілісність та суверенітет України на Донецькому та Запорізькому напрямках у лавах військової частини А0981 Збройних Сил України.
У воїна залишилися мати, бабуся, кохана дівчина, друзі та побратими.
Чин похорону воїнів розпочнеться об 11:00 у Гарнізонному храмі свв. апп. Петра і Павла. Опісля, орієнтовно об 11:30, відбудеться загальноміська церемонія прощання на площі Ринок.
Андрія Бойка та Василя Марка поховають на Личаківському кладовищі, на полі Почесних поховань новітніх Героїв, а Георгія Суходольського – на Голосківському кладовищі, на Полі ветеранів.