Едуард Котенко (13.12.1977 — 17.02.2026)
Уродженець села Сонячне Автономної Республіки Крим.
Навчався у середній загальноосвітній школі м. Подільськ (раніше — Котовськ) Одеської області. Згодом здобув професію інженера-енергетика у Національному університеті «Львівська політехніка». Закінчив військову кафедру.
Працював енергетиком на приватних підприємствах, а згодом здійснював підприємницьку діяльність.
Зі слів рідних, Едуард був активним і життєрадісним, мав багато друзів, був душею компанії. Захоплювався більярдом, любив полювання та риболовлю.
Із початком повномасштабного вторгнення російських окупантів став на захист Батьківщини. Боронив територіальну цілісність та суверенітет України на Південно-Слобожанському напрямку у складі 125-ї окремої важкої механізованої бригади Сухопутних військ Збройних Сил України. Згодом проходив службу у 355-му навчальному механізованому полку 184-го навчального центру Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного Збройних Сил України. Також виконував бойові завдання на Донецькому напрямку у складі 155-ї окремої механізованої бригади імені Анни Київської Сухопутних військ Збройних Сил України.
В Едуарда Котенка залишилися дружина, мати та дві доньки.
Прощання з воїном розпочнеться о 09:30 у храмі Всіх святих Українського Народу УГКЦ (вул. Петлюри, 32).
Чин похорону відбудеться об 11:00 у Гарнізонному храмі свв. апп. Петра і Павла. Опісля, орієнтовно об 11:30, буде загальноміська церемонія прощання на площі Ринок.
Поховають захисника на Голосківському кладовищі, на полі 34-В.
