Роман Тимків (17.10.1976-23.02.2024).
Народився на території Алтайського краю (російська федерація) у родині військовослужбовця.
Спершу навчався у одній із московських шкіл, згодом родина переїхала до Німеччини, де Тарас закінчив 9 класів середньої школи. Старшу школу завершував у Львові, блискуче закінчив Львівський фізико-математичний ліцей-інтернат. Ще з раннього віку активно займався спортом, освоїв англійську, німецьку та іспанську мови.
Здобув вищу освіту на механіко-математичному факультеті Львівського національного університету імені Івана Франка. Закінчив військову кафедру при університеті. Другу вищу освіту отримав у колишньому Університеті банківської справи. Навчався в аспірантурі в КНУ імені Тараса Шевченка та в університетах Сполучених Штатів Америки і Канади.
Спершу працював кредитним інспектором у Публічному акціонерному товаристві «Український інноваційний банк», згодом – у низці приватних підприємств міста Львова. Разом із батьком видав чотири книги з фінансів та банківської справи.
Старший лейтенант. Із початком повномасштабного вторгнення російської федерації став на захист держави від російських окупантів до складу військової частини А4943. Виконував бойові завдання на території Донецької та Запорізької областей.
У Романа Тимківа залишилися батько та брат.
Тарас Дячок (28.01.1973-13.11.2024).
Львів’янин.
Навчався у Середній загальноосвітній школі № 42. Здобув професійно-технічну освіту у місті Львові. Після завершення навчання проходив службу у лавах Військово-повітряних Сил.
Працював спершу у Приватному акцiонерному товаристві «Концерн-Електрон», впродовж останнього періоду – у сфері перевезень. Захоплювався автомобілями, рибальством та грибництвом. За словами близьких, був винятково добрим і чуйним чоловіком.
Із початком повномасштабного вторгнення російської федерації став на захист держави від російських загарбників. Боронив Батьківщину на Донеччині у лавах 24-ї окремої механізованої бригади імені короля Данила оперативного командування «Захід» Сухопутних військ Збройних Сил України.
У Тараса Дячка залишилися мама, дружина, дві доньки, четверо онуків, брат, сестра, племінники та велика родина.
Данило-Олег Чекан (07.08.1991-16.12.2024).
Львів’янин.
Закінчив Середню загальноосвітню школу №42 м. Львова, також навчався у Львівському ліцеї з посиленою військово-фізичною підготовкою імені Героїв Крут. Здобув вищу освіту у Львівському торговельно-економічному університеті (тоді – Львівська комерційна академія за спеціальністю «Управління інноваційною діяльністю».
Після завершення навчання змінив низку місць праці: займався продажем автотоварів і автозапчастин, впродовж останнього періоду працював у ЛМКП «Львівводоканал».
За словами близьких, це був найкращий тато і чоловік. Мав широке коло друзів, нікому не відмовляв у допомозі. Був надзвичайно доброю і щирою людиною.
Захоплювався усім, що повʼязано з автомобілями, планував разом із дружиною відкрити власну автохімчистку.
Після початку повномасштабного вторгнення російської федерації виконував бойові завдання із оборони Батьківщини у лавах батальйону «Вовки да Вінчі» 59-ї окремої мотопіхотної бригади імені Якова Гандзюка оперативного командування «Південь» Сухопутних військ Збройних Сил України. Боровся із загарбниками на Херсонщині та Донеччині.
У Данила-Олега Чекана залишилися дружина, донька, батьки, сестра та велика родина.
Чин похорону воїнів розпочнеться об 11:00 у Гарнізонному храмі свв. апп. Петра і Павла. Опісля, орієнтовно об 11:30, відбудеться загальноміська церемонія прощання на площі Ринок. Поховають захисників на Личаківському кладовищі у Львові.
