Руслан Петришин (08.05.1976 — 04.12.2025).
Уродженець села Станимир Львівської області.
Навчався у Станимирському закладі загальної середньої освіти І–ІІ ступенів Перемишлянської міської ради Львівського району Львівської області, згодом — у Львівському фаховому коледжі будівництва, архітектури та дизайну. Вищу освіту здобув у Львівському національному університеті ветеринарної медицини та біотехнологій імені С. З. Ґжицького (раніше — Львівський національний аграрний університет).
Працював у сфері будівництва, мав власну справу.
Зі слів рідних, Руслан був доброю, веселою, життєрадісною, комунікабельною, ініціативною, щирою та працьовитою людиною, люблячим чоловіком та батьком, хорошим сином, братом і надійним другом. Любив життя, завжди був готовий прийти на допомогу іншим, вирізнявся активною громадянською позицією. Захоплювався риболовлею та садівництвом, любив природу і тварин, готувати їжу та займатися господарством.
Із початком повномасштабного вторгнення російських окупантів проходив службу у складі 2-ї окремої Галицької бригади Національної гвардії України. З 2025 року боронив територіальну цілісність та суверенітет України на Дніпропетровському напрямку у складі 67-ї окремої механізованої бригади Сухопутних військ Збройних Сил України.
У Руслана Петришина залишилися батьки, дружина, доньки, син, сестра, похресник та родина.
Чин похорону розпочнеться об 12:00 у Гарнізонному храмі свв. апп. Петра і Павла. Опісля, орієнтовно об 12:30, буде загальноміська церемонія прощання на площі Ринок.
Поховають воїна на Личаківському кладовищі, на полі почесних поховань № 87 (вул. Пасічна).
