Зіновій Жук (06.06.1972 — 06.12.2025)
Уродженець села Керниця Львівської області.
Навчався у Львівському державному училищі фізичної культури (раніше — школа-інтернат спортивного профілю). Згодом здобував освіту у Відокремленому структурному підрозділі «Івано-Франківський фаховий коледж фізичного виховання Національного університету фізичного виховання і спорту України» та у Львівському державному університеті фізичної культури імені Івана Боберського. Опісля продовжив навчання за спеціальністю «Цивільне будівництво» у Національному університеті «Львівська Політехніка».
Працював у сфері будівництва на приватних підприємствах, брав участь у зведенні новобудов міста Львова.
Зіновій захоплювався будівництвом, був майстром спорту зі спортивної гімнастики та карате, любив подорожувати, був фанатом футбольного клубу «Карпати». Вирізнявся добротою, щирістю, справедливістю, спокоєм та гарним почуттям гумору.
Із початком повномасштабного вторгнення російських окупантів став на захист Батьківщини. Боронив територіальну цілісність та суверенітет України на Донецькому, Запорізькому та Південно-Слобожанському напрямках у складі 125-ї окремої важкої механізованої бригади Сухопутних військ Збройних Сил України.
Нагороджений двома бригадними відзнаками.
У Зіновія Жука залишилися дружина, донька, мати, сестра та родина.
Роман Кондратюк (11.09.2005 — 31.10.2025)
Уродженець села Тишківка Кіровоградської області.
Навчався в Одеському ліцеї №12 Одеської міської ради. Згодом здобув професію судомеханіка у Відокремленому структурному підрозділі «Морехідний фаховий коледж Національного університету «Одеська морська академія».
Зі слів рідних, Роман займався спортом, зокрема карате та боксом, дуже любив читати книги й подорожувати. Був справжнім патріотом, добрим, щирим, мужнім і сміливим.
У 2025 році став на захист Батьківщини від вторгнення російських окупантів. Боронив територіальну цілісність та суверенітет України на Донецькому напрямку у складі 24-ї окремої механізованої бригади імені короля Данила Сухопутних військ Збройних Сил України.
У Романа Кондратюка залишилися батьки та родина.
Дмитро Одновол (09.06.1978 — 10.01.2026)
Львів’янин.
Навчався у Львівській загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів №82 Львівської міської ради Львівської області. Згодом здобув професію електрозварювальника у Львівському професійному училищі.
Працював електрозварювальником на приватних підприємствах.
Зі слів рідних, Дмитро цікавився програмуванням, був вихованим і тактовним, завжди готовим допомогти, вірним другом, спокійним і турботливим. Любив готувати та відповідально ставився до домашніх справ.
У 2025 році став на захист Батьківщини від вторгнення російських окупантів у складі 355-го навчального механізованого полку 184-го навчального центру Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного Збройних Сил України.
У Дмитра Одновола залишилися мати та тітка.
Чин похорону захисників розпочнеться об 11:00 у Гарнізонному храмі свв. апп. Петра і Павла. Опісля, орієнтовно об 11:30, відбудеться загальноміська церемонія прощання а площі Ринок.
Поховають захисників Зіновія Жука та Романа Кондратюка на Личаківському кладовищі, на полі почесних поховань Nº 87 (вул. Пасічна).
Захисника Дмитра Одновола поховають на Голосківському кладовищі, на полі 34-В.
