Віктор Козаков (15.03.1994 — 01.03.2026)
Уродженець села Шевченка Черкаської області.
Навчався у загальноосвітній школі №1 міста Сміла Черкаської області. Згодом здобув професію електрозварювальника у Державному навчальному закладі «Смілянський центр підготовки і перепідготовки робітничих кадрів».
Працював арбористом, здійснював підприємницьку діяльність.
Зі слів рідних, Віктор був коханим чоловіком і люблячим батьком, добрим, відповідальним і працьовитим, життєрадісним оптимістом. Вирізнявся сміливістю, рішучістю та відвагою, був товариським, завжди готовим прийти на допомогу, людиною з великою та щирою душею. Захоплювався активним відпочинком — любив ендуро, квадроцикли та офроуд. Часто проводив час на риболовлі, грав у страйкбол, цінував зустрічі з друзями та спільні пригоди. У вільний час любив комп’ютерні ігри.
Із початком повномасштабного вторгнення російських окупантів став на захист Батьківщини. Боронив територіальну цілісність та суверенітет України на Північно-Слобожанському напрямку у складі 33-ї окремої механізованої бригади Сухопутних військ Збройних Сил України та на Південно-Слобожанському напрямку у складі 116-ї окремої механізованої бригади Сухопутних військ Збройних Сил України
Нагороджений відзнакою Президента України — орденом «За мужність» III ступеня.
У Віктора Козакова залишилися дружина, двоє доньок, мати, брат, сестри, велика родина та друзі.
Чин похорону воїна розпочнеться об 11:00 у Гарнізонному храмі свв. апп. Петра і Павла. Опісля, орієнтовно об 11:30, буде загальноміська церемонія прощання на площі Ринок.
Поховають захисника на Личаківському кладовищі, на полі почесних поховань № 87 (вул. Пасічна).
