Залучення до процесу звільнення заручників В. Медведчука є неприйнятною, абсурдною помилкою.
Як колишній заступник Голови СБУ і як голова підкомітету державної безпеки Комітету нацбезпеки і оборони парламенту зобов’язаний висловити свою позицію у цьому питанню.
Медведчук є центральною фігурою російського впливу на українську політику. Він стоїть біля витоків сепаратизму, як явища. Значна частина очільників терористичних угрупувань є вихідцями з мережі “Український вибір”. Більше того, залучення Медведчука є кроком назад від курсу на визнання Росії країною-агресором. Адже, фактично в якості “голуба миру” в Україні легімітизується довірена людина Путіна. Вважаю, що таким чином Медведчук поступово повертається до контактної переговорної групи, яка розглядає значно ширші, політичні питання.
Це політична капітуляція і знецінювання всієї результативної роботи СБУ останніх місяців, спрямованої на знищення диверсійної мережі Кремля.
Не знаю, хто нав’язав СБУ таке рішення, але воно не є українським. І не потрібно його обґрунтовувати піклуванням про долю наших полонених – це надто маніпулятивно. Особисто я, в якості заступника Голови СБУ, разом з волонтерами сприяв визволенню близько 200 українців з полону окупантів. Особисто брав участь в операціях визволення. Тому добре знаю, що залучення таких ділків, як Медведчук, лише шкодять цьому складному процесові. Адже, в першу чергу, вони дбають про інтереси Росії та часто в комбінації обміну вставляють відповідні неприйнятні політичні або військові формули. Саме Медведчук стоїть біля витоків сумнівного мінського переговорного процесу.
Існує єдиний формат взаємодії Медведчука з Державою Україна – він має постати перед українським судом і відповідати за всі роки своєї антидержавної політики. Єдиний варіант як Медведчук може брати участь в обміні: після арешту він може бути обміняний на наших полонених.
