Микола Карпюк та Станіслав Клих перебувають в ув’язненні на території Російської Федерації, відповідно, 1,5 року та рік. Вони обоє є фігурантами так званої «чеченської справи», обвинувачуються в участі у бойових діях на території Чеченської республіки, а саме в убивстві російських військослужбовців та створенні банди. Їм обом загрожує від 15 років до пожиттєвого ув’язнення. За клопотанням захисту, справа розглядатиметься судом присяжних у Верховному суді Чеченської Республіки. Перше засідання має відбутися вже 12 жовтня 2015 року.
До обох громадян України представники російських спецслужб застосовували жорсткі тортури – доки вони не підтвердили те, чого від них вимагали працівники ФСБ, а саме: доки Карпюк та Клих не визнали своєї участі у бойових діях у Чечні, не «упізнали» спільників по зброї одне в одному та не обмовили багатьох інших людей. Про тортури та побиття відомо з письмових свідчень як Клиха, так і Карпюка. Станіслав Клих разом із адвокатом Мариною Дубровіною вже подали заяву про застосування до Станіслава незаконних методів дізнання та, відповідно, його відмову від свідчень. Таку саму заяву подає сьогодні також Микола Карпюк разом із адвокатом Доккою Іцлаєвим, заявляючи про тортури та свідчення, отримані слідством під фізичним тиском та погрозами на адресу родини Карпюка.
У справі є ще один фігурант – громадянин України Олександр Малофєєв (вже засуджений по цій справі до 24, 5 років позбавлення волі), свідчення якого лягли в основу справи, яку, як ми тепер знаємо, почали «шити» у кінці листопада 2013 року, що збігається з початком подій Євромайдану. Саме Малорфєєв, судячи з усього, першим почав називати у тому числі Арсенія Яценюка в якості «бойовика УНСО». Або це прізвище його «попросило» називати слідство.
Напередодні засідання 12 жовтня є кілька важливих меседжів, які захист, родини ув’язнених та українські правозахисники вважають за необхідне довести до громадськості.
- Щодо появи в справі Арсенія Яценюка.
Після заяви голови СК РФ Бастрикіна висувалися різні версії щодо того, хто і з якою метою обмовив діючого прем’єр-міністра України. Згідно з матеріалами справи, які має в своєму розпорядженні захист, можна зробити висновок, що Арсеній Яценюк у справі з’явився від самого початку. Зокрема, його ім’я фігурує в одному з протоколів допиту Миколи Карпюка ще від березня 2014-го року. Однак, у цих свідченнях Карпюк заявляє, що про участь Яценюка в бойових діях йому нічого не відомо.
На наш погляд, це може свідчити про те, що першопочатково головною метою «чеченської справи» була дискредитація Української держави, а Карпюк та Клих були в це втягнуті, оскільки виявилися тими, до кого російським спецслужби змогли дотягтися (або кого їм здали в Україні).
Додатковим свідченням цього є обвинувачувальний висновок, який займає два томи справи – 700 сторінок. Ім’я Яценюка згадується там 228 разів.
У тому числі, одна з найвищих посадових осіб в Україні згадується в абсурдних сюжетах.
Але, повторюємо, справа не в прізвищі, а в посаді, яку займає людина з таким прізвищем, і головна мета російського Слідкому – дискредитувати представника Української держави, а не конкретну особу. Мета ця існувала щонайменше з березня 2014 року, і з’явилася вона не внаслідок «зізнань» Карпюка чи Клиха.
2. Щодо бездіяльності слідства.
Захист М.Карпюка та С.Клиха, їх родини, а також українські правозахисні організації висловлюють своє обурення бездіяльністю правоохоронних органів України, передусім МВС та ГПУ, у зв’язку зі справами Карпюка та Клиха.
Свідченнями такої бездіяльності можуть стати такі факти, що випливають із матеріалів справи.
Зокрема, в матеріалах провадження, відкритого Дніпровським райвідділом Києва за фактом зникнення Миколи Карпюка ще в березні 2014 року, є запит від Слідчого комітету РФ, під який уже можна було б сформувати доказову базу щодо невинуватості Карпюка.
Але жодної роботи МВС проведено не було. Замість слідчих пошуком свідків займаються активісти, а у рамках закритої вже справи щодо зникнення Карпюка не було пророблено жодної серйозної роботи. Більше того, ми підозрюємо, що з неї були вилучені деякі матеріали, зокрема, допити осіб, які, ймовірно, мали причетність до вивезення Карпюка на територію Росії.
Окрім того, Україна мала ряд інших правових інструментів, які вона могла застосувати згідно з Мінською конвенцією, а також іншими міжнародними документами, але жодні з цих можливостей не були використані ні МВС, ні ГПУ, ні Мінюстом.
У зв’язку із цим, родини Миколи Карпюка та Станіслава Клиха, їх адвокати, а також правозахисні організації Центр Громадянських Свобод і Українська Гельсінська спілка з прав людини звертаються до представників влади з наступними рекомендаціями-вимогами.
До Міністерства внутрішніх справ України та Генеральної прокуратури України:
- Терміново порушити кримінальні провадження за статтею 146 КК України на підставі поданих родичами М.Карпюка та С.Клиха заяв.
- Призначити відповідальних слідчих у цих справах, які б координували роботу по збору свідчень невинуватості М.Карпюка та С.Клиха у інкримінованих їм СК РФ злочинах.
- В оперативному порядку, а саме до 9 жовтня ц.р., зібрати свідчення осіб, що можуть підтвердити невинуватість М.Карпюка та С.Клиха у інкримінованих їм СК РФ злочинах, бодай тих, які попередньо опитані правозахисниками та списки яких передані МВС разом із заявами родичів М.Карпюка та С.Клиха. Передати належним чином оформлені протоколи допитів стороні захисту М.Карпюка та С.Клиха до засідання 12 жовтня.
- Міністру внутрішніх справ А.Авакову та генеральному прокурору В.Шокіну – тримати справи М.Карпюка та С.Клиха на особистому контролі, аби реакція на запити їх захисту була оперативною та ефективно, і не застрягала в бюрократичних процедурах.
- Провести належне розслідування обставин зникнення Миколи Карпюка та його вивезення на територію Російської Федерації, оприлюднити результати розслідування у форматі публічного звіту.
До Президента України Петра Порошенка:
- З огляду на публічні заяви, які звучали з вуст Президента України, щодо необхідності звільнення Миколи Карпюка зокрема і всіх т.з. «заручників Кремля» загалом, – взяти під особистий контроль збір доказів невинуватості М.Карпюка та С.Клиха в інкримінованих їм СК РФ злочинах.
- Під час переговорного процесу в усіх без винятку форматах, а також у публічних виступах зокрема на міжнародних майданчиках, озвучувати повний список прізвищ громадян України, незаконно ув’язнених РФ із політичних мотивів: Надія Савченко, Олег Сенцов, Олександр Кольченко, Геннадій Афанасьєв, Олексій Чірній, Микола Карпюк, Станіслав Клих, Сергій Литвинов, Юрій Солошенко, Валентин Вигівський, Віктор Шур (посвідка на проживання в Україні, офіційно – громадянин Росії). Проконтролювати, аби звільнення цих осіб було прописане в майбутньому документальному втіленні т.з. «Паризьких домовленостей».
До Служби безпеки України:
- Відповідно до наданих стороною захисту списків потенційних свідків, взяти на себе частину роботи щодо збору доказів невинуватості М. Карпюка та С.Клиха, що відповідає компетенції СБУ. Зокрема, Микола Карпюк вказує на те, що нинішній глава СБУ Грицак на момент кінця 1994 – початку 1995 років особисто «вів» УНА-УНСО в Рівному (малюнок 6).
- Вимагати внесення до санкційного «списку Савченко-Сенцова» таких осіб, які брали безпосередню участь у фальсифікації справи «чеченської справи», а також причетні до вчинення насильства над громадянами України.
1) Суддя міського суду Єсентукського суду Союшева С.А.
2) Старший прокурор Генпрокуратури РФ СКФО Меньшикова О.В.
3) Слідчий Федін С.А.
4) Адвокат Орловська О.Н.
5) Головуючий суддя Єсентукського міського суду: Ємел’янов В.А.
6) Прокурор Мухін А.С.
7) Слідчий Федін С.А.
8) Адвокат Сотніков С.Л. (державний, який там ніколи не з’являвся)
9) Слідчий з особливо важливих справ Найманов А.К
10) Суддя Ставропольського міського суду Маслєнніков Е.В.
11) Старший прокурор Рибалко А.В.
12) Слідчий Кагієв А.М.
13) Суддя Фролова
14) Керівник слідчої групи Курбанов М.А.
15) Слідчий з особливо важливих справ Магомедов Е.С.
16) Адвокат Мамукаєва Л.Т.
Варто зауважити, що не всі державні органи України зайняли позицію принципового ігнорування справ ув’язнених М.Карпюка та С.Клиха. Зокрема, найбільших зусиль до справи звільнення бранців наразі докладають Міністерство закордонних справ України та Офіс Омбудсмана.
Утім, саме позиція слідчих органів на сьогоднішній день є найбільш принциповою. Від них залежить найбільше, а саботування справ Карпюкта та Клиха з їх боку може виявитися фатальним для «кавказьких полонених». Якщо ці справи і надалі позначатимуться ігноруванням з боку МВС та ГПУ, це створить підстави для оскарження бездіяльності національних органів України в Європейському суді з прав людини в контексті порушень статті 3 (процесуальної) та статті 13 Європейської конвенції.
Запис прес-конференції українською мовою:
