Доброволець Олег Йова під час захисту Київщини у березні 2022 року.
На початку повномасштабного вторгнення, як і під час першої агресії Російської Федерації, ініціативу захищати Україну прийшлось взяти добровольцям. Коли ворог був на підступах до столиці, небайдужі українці взяли до рук зброю, щоб дати відсіч окупанту. Натомість сьогодні держава “дякує” воїнам кримінальними переслідуваннями та загрозою позбавлення волі.
Чергова справа ветерана російської-української війни та захисника Бориспільського напрямку Олега Йови ставить під сумнів ефективність правоохоронної системи, вкотре звертає увагу на потребу у законному регулюванні питання зброї або хоча б декриміналізації виробництва та зберігання зброї для самозахисту.
“Коли треба було захищати Батьківщину, ніхто нічого не казав. Доставайте все, що є, робіть коктейлі молотова, а тепер роблять з мене злочинця. Тож розказувати внукам після Перемоги, що твій дідусь патронів та гранат накрав у солдатів? Замість того, щоб бути героєм — роблять з мене злочинця.” — розповідає доброволець.
Олег Йова, березень 2022
Олега Йову обвинувачують за статтею 263 Кримінального Кодексу за начебто незаконне зберігання зброї. До ветерана вдосвіта вдерлися 12 представників поліції, вибили двері. Опісля добровольцю прийшлося відбути запобіжний захід у Харківському СІЗО і витрати сімейні кошти на заставу. Через жахливі умови перебування у в’язниці та відсутність доступу до критично необхідних ліків проти діабету в Олега погіршився стан здоров’я.
У перші дні наступу росіян на Київщину Олег Йова разом із друзями об’єдналися навколо командира і раніше секретаря міської ради Борисполя Ярослава Годунка. Відомого тим, що у 2019 році Володимир Зеленський (переплутавши з іншою людиною) вигнав його із сесійної зали зі словами “Вийди отсюда, разбойник”. Саме тому їх група стала відома, як “розбійники”.
“В нас була дуже численна група небайдужих громадян. Ми отримали зброю, боєприпаси в міськраді, на що є відповідні документи (також фото/відео) і пішли захищати Батьківщину. До кацапів було 2 км, вони стояли біля села Лук’янівка. Ми з Лукашів пішли на штурм і звільнили селище. Багато побратимів отримали поранення.” — згадує березень 2022 року Олег.
Доброволець, а раніше підприємець, був відповідальний за зброєю та боєприпаси. За наказом командира батальйону зберігав необхідне озброєння у своєму приміщенні:
“Патрони були різного калібру, 2-3 ящики гранат, які залишилися, 8 ящиків патронів до кулемета Калашникова, пістолетні патрони, до автомата. Все загрузив у машину і повіз додому, зложив у себе у гаражі під охорону. Комбат сказав, щоб поки полежали до розпорядження керівництва. Тож нічого з ними не робив, вони були запечатані та в цинках.”
Як відомо питання добровольців і ДФТГ, видача і облік зброї, як і в цілому роздача зброї з вантажівок, станом на початок березня 2022 не була унормована (великою мірою, залишається ненормованою досі). Діяли конституційні норми про захист батьківщини всіма доступними засобами.
“До мене приїхали о 6 ранку, вибили двері. В мене мати інвалід, жінка похилого віку, так і я не молоденький. Мені 60 років, ампутація пальців, цукровий діабет. Показали мені ордер на обшук, спитали, що є забороненого. Ну я говорю, що забороненого нема нічого. Все, що в мене є, офіційне: показав їм патрони, гранати. Правоохоронці викликали саперів, розіграли з цього драму, відвезли в Харків.” — розповідає Олег.
Олег Йова, потерпілий від правоохоронних органів, березень 2022
Загалом у ветерана вилучили офіційну зброю (4 зареєстровані стволи, 8 банок пороху, боєприпаси). Також правоохоронці помітили в бронежилеті ніж-штик, на основі чого намагалися інкримінувати ст. 263 ч.2 — носіння, виготовлення, ремонт або збут кинджалів, фінських ножів, кастетів чи іншої холодної зброї.
“Я не взяв з собою інсулін, не взяв з собою ліків, таблеток. Слідча суддя Бородина загадала мені платить 365 тисяч залогових грошей або 60 діб арешту. Звісно, в мене таких грошей нема, в мене 2100 гривень пенсія. Мене закрили в СІЗО, я просидів місяць. Син приїжджав, добивався, подали, скаргу, другий суддя передивися цю справу і призначив завдаток 214 тисяч. Син бігав, позичав по всіх сусідах, гробові гроші матері забрав і все мене випустили.” — ділиться Олег Йова.
По територіальній підсудності справу Йови перенаправили у Бориспіль. Втім, куди направилася чи “зникла” офіційна зброя Олега невідомо.
“В мене було п’ять свідків, які могли підтвердити, що ці боєприпаси одержані законним шляхом. В мене є документи практично на кожний патрон. Але слідчий написав, що не бачить змісту в допиті свідків, бо він сильно зайнятий. Поки йшло слідство шість місяців, слідчого я бачив чотири рази. Практично діла він самоусунувся і справа далі йшла “по течії”. Зараз знаходжуся під судом, що буде далі — не знаю.” — коментує доброволець.
Коли почалася війна Олег Йова ремонтував зброю. Сьогодні продовжує підтримувати сили оборони, робити приклади для автоматів, ремонтувати форму для військових.
“Зі зброєю я на “ти”. Робити з цього “кримінал” — дуже низько. Зброя повинна бути в кожного. Адже кожен чоловік повинен мати зброю. Місцеві співробітники поліції знали, що в мене є зброя. Приїхали і просили дати їм хоть щось, адже що жінка дома одна, не знає, що завтра буде. Я роздав свої стволи: гладкоствол, цим отдав по нарізняку, так судіть за це мене тоді. Зараз займаюсь прикладами, в мене є станок: роблю, крашу, підганяю. В мене були зразки, відрізана рама, по якій підганяв, але бачите — все конфіскували поліціанти з Харкова. З голови беру розміри й сам роблю, коли наші волонтери їдуть — передаю хлопцям. Раніше то я їздив, зараз не можу. Після тюрми в мене дуже зір упав, в госпіталі лікуюсь і не сильно можу помагати.” — розповідає Олег.
За словами ветерана, людина повинна мати зброю, щоб чинити опір ворогам. Якби у нас був адекватний закон про зброю, половину смертей в Бучі та Ірпені можна було б уникнути:
“Людям би було чим захищатись. Кримінальний кодекс трактує статтю 263 і дають, вибачте, як за зґвалтування до 7 років. За що: Вбиває не пістолет, вбиває людина. Це позор для нашої держави. На закон забили, він не приймається 30 років в Україні. Як можна судити людину не маючи закону. Судять по внутрішньому наказу МВС, адже він єдиний опублікований. Це не вибрано людьми, не утверджено на референдумі чи не прийнято депутатами. Просто інструкція. 263 стаття Кримінального Кодексу не вартує виїдено яйця. Який кримінал, ну які штрафи? Українці дрони роблять для війни, для перемоги, і їх за то карають? Це знову “кормушка”. У нас дуже розумні люди, молодь і паяти вміє, і чорта лисого збере. Влада робить такий “кіпіш” зі зброєю, бо нічого не може зробити: український народ ніколи не верне зброю, ні трофейну, ні ту що дістали для оборони. Може вернути тільки тоді, коли її будуть викупати по нормальній ціні, а просто так віддати ствол — ніхто його не віддасть.” — підсумовує Олег Йова.
Сьогодні Олегу Йові загрожує позбавлення волі за зберігання озброєння
Добровольцю, який попри вік та проблеми зі здоров’я став на захист Києва, загрожує до 7 років позбавлення волі. Це не поодинокий випадок, адже сьогодні за ст. 263 Кримінального Кодексу відкривають численну кількість проваджень на військовослужбовців та ветеранів. За 2023 рік в Україні зареєстровано 5260 кримінальних проваджень. При цьому 4803 проваджень в цей період були закриті.
Нещодавно зареєстрований у Верховній Раді проєкт закону №11073 пропонує декриміналізувати зберігання та виробництво зброї. Пропонується залишити адміністративну відповідальність (штраф та вилучення) замість кримінальної (позбавлення волі 3-7 років). Якщо доведена законна (самозахист), а не злочинна мета зберігання зброї, а виробництво реалізовується для потреб Збройних сил, то відповідна діяльність не каратиметься Кримінальним Кодексом.
