з сумного
Дзвонить в неділю Вася з Дебальцевого. Я кричу йому в трубку:
– Вась, передзвоню. Спізнююся на вибори!
Відповідь Васі мене вбив:
– Вибори, що, уже сьогодні? А як же я? Чому я не голосую?
Я зупинилася і перестала поспішати. Я не знала, чому Вася не голосує.
Я в п’ятницю була в Дебальцево – там відносно спокійно. Чому ж тоді 21-річний Вася, якому 29 листопада зламали 4 ребра на Майдані, не зміг проголосувати? Чому Вася, якого свого часу за Майдан заарештували, не зміг проголосувати? Чому Вася, чий 19-річний друг – Устим – загинув 20 лютого на Майдані, не зміг проголосувати? Чому Вася, чий 19-річний брат загинув в донецькому аеропорту, не зміг проголосувати? Чому Вася, який вже місяці три воює замість нас в Дебальцевому, не зміг проголосувати? Я весь час про це думаю, але зрозуміти так і не можу …
Скажіть, хто з нас може зрівнятися з Васею по самовіддачі? Хто з нас дійсно заслужив бути почутим на цих виборах? Ну чому ж ніхто не запитав у Васі, за кого голосувати?
Скажіть, в цьому, правда, ніхто не винен? Чи все-таки винні є? ..
