Водяне. Найгарячіша точка на карті АТО, маленьке село під Маріуполем. Перше ж враження – село до болю нагадує Піски зразка 2014-го. Водяне практично переоране артилерією, але де-по-де ще снують місцеві жителі.
Ночами село вимирає: над головами ширяють снаряди і кулі, у кого є підвал – ночує там. Дорогами села, поруч з бійцями морської піхоти, крокують волонтери «Народного проекту». Передати волонтерську допомогу, на власні очі побачити — як воно на фронті насправді, провідати старих знайомих.
Мікроавтобус також залишили морпіхам .
Керівник «People’s Project» Максим Рябоконь та волонтер Олександр “Гонзіні” біля авто із допомогою
Ще недавно лінія фронту різала Водяне практично навпіл: ні у наших, ні у ворога не було достатньо сил, аби повністю захопити село. За нетривалий час морпіхи добре постарались: нині ворога видавили за село, наші ж і самі укріпилися у «зеленці» за межами населеного пункту. І окопатися тут можна, та й на місцевих менше снарядів летить. Тепер «сірої зони» тут буквально немає, противники стоять один перед одним. На полі бою тут панують кулемети.
Волонтери добралися до позицій, розвантажують привезене. Ворог довідався про візит волонтерів, та відкрив по позиціях потужний вогонь. Кулі та міни свистять навколо, близька Смерть шукає собі поживи. Розвантажуватись довелось досить спішно, бо вже потемніло, просто серед поля.
Військові отримали кілька тепловізорів, хороших біноклів та оптичних прицілів, кілька нових генераторів, також передали близько сотні комплектів термобілизни, ще деяку амуніцію та харчі. Крім того, залишили і мікроавтобус — Фольксваген, яким і привезли все спорядження. Морпіхи тішаться, мов діти — оптика, машина та й решта передачі тут і справді дуже доречні. Радощі радощами, та кулеметні черги свистять уже над самою головою.
На жаль, не всі розуміють, що на найгарячішому напрямку під Маріуполем, між війною та миром, між тихим затишком осель та смертельним посвистом куль, стоїть лише тонесенький прошарок морпіхів. Лише вони, ціною власного життя, стримують окупанта від подальшої агресії. І ми з вами можемо – ні, ми просто мусимо зробити все, аби полегшити їхню нелегку справу. Лише ваші пожертви у рамках проекту «Захисники Маріуполя» дають нам можливість купувати найнеобхідніше для морпіхів – техніку, спорядження та амуніцію. Не вагайтеся, допомагайте – лише спільними силами ми можемо укріпити оборону нашої батьківщини.
