Сьогодні Євромайдан SOS, Реанімаційний пакет реформ спільно з народним депутатом Юрієм Дерев’янком представили законопроект 4873,
який дозволить Україні ратифікувати Римський Статут і який 14 травня вже був зареєстрований у Верховній Раді України
Конституція України гарантує, що права і свободи людини і громадянина захищаються судом. При цьому кожен має право після використання всіх національних засобів правового захисту звертатися за захистом своїх прав і свобод до відповідних міжнародних судових установ чи до відповідних органів міжнародних організацій, членом або учасником яких є Україна.
Проте, коли постає питання про притягнення до кримінальної відповідальності вищих посадових осіб держави за скоєні ними злочини, то громадяни України залишаються беззахисними.
Тому сьогодні знову перед нами постало питання про вступ України до Міжнародного кримінального суду в Гаазі в контексті розслідування злочинів, скоєних під час подій Євромайдану, та покарання колишніх очільників держави, винних у їх вчинені, які переховуються закордоном. Для цього парламент має ратифікувати Римський статут та визнати юрисдикцію Міжнародного кримінального суду.
У 2001 році Верховна Рада не змогла ратифікувати вже підписаний від імені України Римський статут, оскільки Конституційний Суд України у своєму висновку встановив, що Римський статут не узгоджується із Конституцією України. Відповідно до нього, ратифікації Статуту має передувати внесення парламентом змін до статті 124 Конституції України – “кому та буквально кілька слів”, як зазначають активісти.
14 травня законопроект за номером 4873, який відкриває дорогу ратифікації Римського статуту, був зареєстрований у парламенті за підписами 199 народних депутатів. Євромайдан SOS та Реанімаційний пакет реформ вітають цю важливу ініціативу та закликають народних обранців якнайшвидше ухвалити цей історичний законопроект.
За останнє десятиліття Україна вже пройшла через чотири Майдани – Помаранчеву революцію 2004 року, Податковий Майдан 2010 року, Мовний Майдан 2012 року і тепер – Євромайдан. Громадяни України мають знати, що будь-який можновладець, яку б посаду він не займав, до якої б партії не належав, куди б не втік після вчинення свого злодіяння, може бути покараний справедливим судом – у разі вчинення ним відповідних правопорушень.
Можливо, це убезпечить у майбутньому громадян України від ситуації, коли мирні демонстранти були розстріляні за наказом Президента, якого вони обрали, і який втік з держави через бажання уникнути відповідальності за свої рішення.
Саме тому громадськість вимагає, щоб Україна стала членом Міжнародного кримінального суду в Гаазі.
Ратифікувати Римський статут належить заради нашого майбутнього. І заради нашого теперішнього. Адже дія Міжнародного кримінального суду буде поширюватися і на окупований російськими військами Крим, де і зараз колабораціоністи продовжують катувати та викрадати громадян України, а також погрожуть чистками кримським татарам.
Довідково:
Міжнародний кримінальний суд став першою постійною судовою інстанцією з юрисдикцією над особами, які вчинили найжорстокіші порушення прав людини та гуманітарного права. Відповідно до статті 5 Римського статуту юрисдикція Суду обмежена особливо тяжкими злочинами, що викликають занепокоєння усього міжнародного співтовариства, зокрема, злочин геноциду, злочини проти людства, воєнні злочини, злочин агресії.
20 січня 2000 року Україною підписано Римський статут Міжнародного кримінального суду (далі також – Статут) відповідно до Розпорядження Президента України від 11 грудня 1999 року № 313/99-рп. Відповідно до Висновку Конституційного Суду України від 11 липня 2001 року № 3-в/2001 Римський Статут Міжнародного кримінального суду не відповідає Конституції України у частині, що стосується положень абзацу десятого преамбули та статті 1 Статуту, за якими “Міжнародний кримінальний суд… доповнює національні органи кримінальної юстиції.”
Внесення до Конституції України запропонованих проектом змін має на меті створення умов, необхідних для ратифікації Україною Римського статуту Міжнародного кримінального суду, шляхом набуття статусу учасника Статуту.
