Фактично війна почалася у березні 2014 року. Але були люди у яких лишалися ілюзії щодо “братнього народу”.
Тепер усі ми тил. І маємо виконувати покладені на людей в тилу під час війни завдання. Незалежно від “глибини стурбованості” світу від підлої російської агресії та конкретних юридичних термінів, якими її воліє називати наше керівництво держави.
“Ми хочемо жити. Наші сусіди хочуть бачити нас мертвими. Це майже не лишає простору для компромісів”. Насамперед, перед самим собою.
Часу вчитися немає. Тому з очевидного: підтримуємо армію, допомагаємо пораненим та їх родинам, долучаємося до різних волонтерських ініціатив, штудіюємо посібники щодо ведення партизанської війни, записуємося на курси медичної допомоги, контролюємо державну владу та місцевих чиновників, відбудовуємо звільнені міста та не піддаємося занепадницьким настроям.
Діємо та опираємося тільки на власні сили. Ми переможемо.
Об’єднуємось!
Відкрита для приєднання гугл-розсилка: http://bit.ly/
Маєте пропозиції? Чекаємо на [email protected]
