МОРАЛЬНИЙ КАМЕРТОН
Вибачте за відвертість наступних слів.
З глибини душі дякую Богу за Євгена Сверстюка.
За чверть століття знайомства, безпосередності в стосунках, теплу усмішку.
Зокрема за життєве свідчення і слово.
Подумайте: чого би в нас не було, якби не було Сверстюка?
Сверстюк завдавав стиль.
Планка шляхетности, глибини та тонкості, яку Він (по)ставив, була і лишатиметься еталоном.
Більше, ніж півстоліття він був моральним камертоном нашого народу.
Для мене, він — життєвий авторитет, хотів на нього рівнятися.
Пан Євген не замінимий. Властиво, навіть не думається, що може бути хтось такий. Не треба шукати другого Сверстюка. Тим, хто хотів бачити, слухати і чути, життя не вистачить, щоб засвоїти те, що від нього променювало.
Я його щиро любив і щасливий, що чув його прихильність і любов, хоча якось ніяково мені було від того. У нього був інший рівень свободи та автентики.
Особливо вдячний Пану Євгену за скроміність, розуміння, за переможний, безпретензійний позитив.
Маючи його в моєму житті, чувся обдарованим, багатим. Від кожної зустрічі з ним відходив кращим, трохи ріс.
Євген Сверстюк був для мене Богоносцем, перейнятий Святим Духом.
Тому і з його переставленням легко на душі.
Легко, таїнственно–радісно…
Спасибі.
Спочивайте.
Со святими упокой.
Вічная пам’ять!
+Борис
PS. Хочу там, де Ви….
