21 жовтня Конституційний Суд Республіки Саха (Якутія) розглянув запит депутата Іл Тумен (це якутський парламент) Михаїла Габишева, який вимагав внести ясність в поняття “корінного народу”, що закріплене в конституції республіки. В якутській конституції говориться про “корінний народ” та його права, але як завжди в радянському словоблудді, не вказувалось ні який це народ, ані які його права. Депутат, вносячи запит, аргументував це вимогою його виборців.
Отож, Конституційний Суд наявність нечіткості формулювань в Основному Законі Якутії визнав, і тому розглянув депутатський запит. Голова Конституційного суду Республіки Саха (Якутія) Олександр Кім-Кімен оголосив таке рішення, яке від моменту оголошення закріплюється в Основному Законі якутів:
“визнання території Якутії рідною землею та історичною батьківщиною якутського народу, джерелом його економічного благополуччя, унікальної культурної та мовної ідентичності, а конституційно-правовий статус Республіки Саха (Якутія) формою його соціально-політичної і державно-правової організації, як історично своєрідної національної спільноти в складі Російської держави.”
Крім того, Постанова КС згадує про “сукупність природніх колективних прав корінного народу Якутії, іменем якого названа Республіка Саха (Якутія)”, тобто корінним народом визнається власне титульний народ республіки. Цю сукупність сукупність природніх колективних прав” гарантують якутському народу, “як своєрідній соціально-історичній спільноті, консолідовано утвореній на інтеграційній основі його територіальної єдності, соціально-економічну, державно-правову, національно-культурну і мовну ідентичність, самостійність і розвиток в складі Російської Федерації”
За словами самого Михайла Габишева, “Конституційний Суд виніс справедливе рішення, ми дуже радіємо цій перемозі. Він дозволив нам просувати далі цю ідею і відкрив дорогу для внесення поправки в 42 статтю Конституції Якутії.” У цій статті мовиться про порядок захисту економічних, культурних і мовних прав якутів.
Депутат Іл Тумен Михаїл Габишев
Скептики скажуть, що нічого екстраординарного, адже Якутія не заявила про вихід зі складу федерації. Однак нагадаємо, що 16 липня 1990 року Україна теж не заявляла про вихід з СРСР. Однак, приймаючи рішення 24 серпня 1991 року, парламент посилався на Декларацію 16 липня. Подія в Якутії свідчить, що ще один поневолений народ готовий у слушну хвилину, коли ослабнуть імперські пута, заявити про свою незалежну державність. У них складна ситуація: якутів в Якутії 49,91%. Це приблизно стільки, скільки було латишів у Ризі, а естонців в Естонії в 1990 році. І це не безнадійна ситуація, коли народ готовий боротися за своє існування. А оскільки існують депутати, готові ставити політичні вимоги про права свого народу, і більше того, місцеві судді, готові приймати рішення на користь якутського народу, то все інше прийде слушної хвилини. Головне – щоб в цей момент якути діяли, а не сперечались між собою за посади.
УІС – за матеріялами ARD – Новости Монголии, Бурятии, Калмыкии, Тывы
