Невипадково, що щорічні зібрання членів Наукового товариства імені Тараса Шевченка останніми роками періодично відбуваються в історичній актовій дзеркальній залі головного корпусу Національного університету “Львівська політехніка”. Адже чимало науковців Львівської політехніки є водночас активними учасниками цього товариства, котре має давні та славні традиції. До речі, теперішнім заступником голови НТШ є проректор з науково-педагогічної роботи університету професор Дмитро Федасюк. Вступив він до нього ще у 1989 році, коли товариство відродили. Тривалий час був секретарем комісії товариства з інформатики і кібернетики, членом президії, а 5 років тому його обрали заступником голови НТШ.
А нещодавно за ініціативи дійсного члена Наукового товариства імені Тараса Шевченка ректора Львівської політехніки професора Юрія Бобала було утворено нову комісію – електроніки та електротехніки. Її очолив професор Інституту радіоелектроніки, телекомунікацій та електронної техніки професор Зенон Готра.
На загальних щорічних звітних зборах товариства директор Інституту українознавства, доктор історичних наук Микола Литвин виголосив доповідь на тему: “Андрей Шептицький: суспільно-культурні ініціативи, державно-політичний чин”. Інший доповідач, дійсний член НТШ Петро Вольвач до російської окупації Криму очолював Кримське відділення товариства. Нині мешкає на материковій Україні і приїхав до Львова, щоб виголосити доповідь про видатного мецената української культури Василя Симиренка. За словами доповідача, ця заможна людина є прикладом для наших сучасних, в більшості позбавлених щонайменшого українства вітчизняних скоробагатьків, котрі нині переважно лише символічно спонсорують сучасну українську культуру та науку.
А голова НТШ, член-кореспондент НАН України Роман Кушнір виступив на зібранні із доповіддю, у якій підсумував діяльність НТШ за минулий рік. Він, зокрема, навів цікаві цифри і факти. Приміром, у Львові комісіями НТШ у Львові охоплено 1700 науковців, а осередками товариства у різних регіонах України та зарубіжжя, нажаль, лише 800 осіб. До того ж із зрозумілих довелося згорнути діяльність колись далебі не найменшого Донецького відділення НТШ. Проте члени товариства у нових місцях проживання продовжують виконувати дослідницько-видавничу роботу в галузі гуманітарних і точних наук. Скажімо, за цей час підготовлено шість номерів аналітично-інформаційного журналу “Схід” та “Донецького вісника НТШ”. Але нині ці видання критично потребують фінансової підтримки.
За словами Романа Кушніра, чи не найголовнішим у науковій та видавничій діяльності НТШ за 2015 рік був вихід у світ другого тому Енциклопедії НТШ. Нині завершується підготовча робота над наступним томом. Особливо слід відзначити велику та копітку працю над цим фундаментальним виданням почесного голови НТШ Олега Купчинського та підпорядкованій йому редакторської групи.
На жаль, нині НТШ відчуває значну фінансову скруту. Сьогодні воно виживає тільки завдяки членським внескам і спонсорам із зарубіжної діаспори.
Відтак, учасники зборів визнали роботу товариства за звітний період задовільною. Одноголосно прийняли й ухвалу, у якій закликають Кабінет міністрів України у проекті бюджету на 2016 рік не зменшувати асигнування на освіту і науку. Щоправда, якщо чинний уряд і надалі залишиться урядувати, сподіватися на це буде, мабуть, марно!
Ігор Галущак
Фото прес-служби НУ “Львівська політехніка”
