Під час інтерв’ю я дивлюся на нього знизу вгору. Він такий великий, красивий, мужній, щирий, ну прямо свій хлопець. І очі, добрі такі очі. Жартує весь час, усміхається.
Я до нього не інакше як на “Ви” звертаюся. Він сміється і каже:
– Ну давай вже на “ти”, аж незручно якось!
– А скільки Вам років? – Запитую я.
– 28, – каже боєць.
– А мені 29, – відповідаю і ми починаємо реготати.
Володя Коновалов. Позивний Чечен.
Хлопець, який молодший від мене на цілий рік.
Доброволець з Солонянського району.
39 окремий мотопіхотний батальйон при МО України.
Саме сьогодні, в так званий “день тиші”, в день, коли гучно було заявлено, що “вперше українські військові не зазнали втрат”, я дуже хочу розповісти цю історію.
Ми познайомилися на зйомках у вересні. Він тільки вийшов з самого пекла – Іловайського котла. Вижив.
Дома дружина з мамою чекають. Так не хотіли, каже, його відпускати. А він пішов. Ну, а хто ж як не він ?!
І після котла, не додому рветься, є справи важливіші. Він повинен був організувати вивезення однієї дівчинки з Донецької області в Дніпропетровськ. Вона, ризикуючи життям, сховала у себе вдома (в окупованому місті) двох Володіних друзів. Один їх них був важко поранений. Вижив тільки завдяки цій мужній дівчинці. І Вова все організував. Дівчинку вивезли. Разом з сім’єю. Все вийшло.
Він задоволений. Удвічі задоволений тим, що про цю героїчну дівчинку ми знімаємо сюжет. Він вважає, що всі повинні дізнатися, що там – не тільки сепаратисти. Є й такі як ця дівчинка, яку він тепер називає сестричкою.
І заради таких як вона, після виходу з котла, після ротації, каже, знову планує повертатися на фронт. Хоч мама з дружиною знову не пускають. Але Володя пішов. Знову. Адже хто ж, якщо не він ?!
І ось сьогодні, через три місяці після тієї нашої зустрічі, включаю я вечірні новини і слухаю спікера РНБО:
“Режим тиші вже прініс Перші Позитивні Результати. Вперше українські військові не зазнали втрат”
Вслухуюся. “Вперше УКРАЇНСЬКІ Військові не зазнали втрат”.
А як же Володя? Він що, не українська військовий ?! Ну навіщо ж ось так.
Саме сьогодні Вова загинув. Разом зі своїм побратимом. Їх розстріляли. Із засідки. Вороги. Якраз під час того, коли хлопці розвозили гуманітарку для місцевих жителів.
Як раз – під час “перемир’я”. У “день тиші”.
І саме зараз, коли у всіх новинних випусках РНБО заколисало українців цієї брехливою фразою “Вперше УКРАЇНСЬКІ Військові не зазнали втрат”, хтось організовує вивіз Володиного тіла звідти до Дніпропетровська.
Спи спокійно, країна. “Тиша” же. “Перемир’я”.
І що цікаво, ніякої реакції Мінстеця на діяльність РНБО, яка підриває довіру громадян до державних органів, немає 🙁
