Свій бойовий шлях гвардієць на псевдо Смайлик починав піхотинцем. Сьогодні він керує дронами і навчає інших цій справі. До армії він працював на залізниці, а у 2020 пішов на строкову службу. Звільнившись, чоловік встиг побути цивільним лише один день.
«Коли я звільнявся, то знайшов роботу, пішов на стажування. І саме в ніч мого першого стажування розпочалась війна», – згадує він.Перший бойовий досвід нацгвардієць здобув в Запорізькій області. Саме там він побачив справжнє життя піхотинця на передовій: бліндажі, окопи, постійна готовність до відбиття ворожого наступу.
Одного разу в позицію, де перебував Смайлик з побратимами, влучили два FPV-дрони. Почалася пожежа, і гвардієць отримав болісні опіки.
«Ми вціліли, але позиція загорілась. Разом з товаришем ми почали гасити вогонь та сильно обпекли руки. Шрами залишилися дотепер», – розповів гвардієць.Згодом Смайлик змінив вектор професійної діяльності – почав працювати оператором безпілотних літальних апаратів на Покровському напрямку. Інша дистанція, масштаб, відповідальність. Його досвід збагачувався разом із успішно виконаними завданнями. На рахунку гвардійця чимало знищеної техніки та живої сили ворога. Він не розповідає про все, але підкреслює: їх підрозділ завжди працює на результат – ефективно, злагоджено та чітко.
Перебуваючи на передовій, боєць пройшов чимало. Проте зазначає, найбільше закарбувалась в пам’яті операція виходу з оточення.
«Ми пересувались 20 кілометрів пішки вночі, полями поблизу противника. Туман, нічого не видно. Падали під танкові рови, один одного витягували. Так цілу ніч і ранок. І лише до обіду дійшли до точки евакуації. Найскладнішим було саме вижити, тому що опинилися в оточенні. Ворог був дуже близько, тож потрібно було дотримуватись маскування, не видати себе та протриматись до можливості виходу з оточення», – згадує гвардієць.Однак, навіть у надскладних умовах фронту, в захисників існували особливі традиції. Вони ніколи не прощались і багато жартували. Це допомагало хоч на мить якось морально переключитись від суворих реалій війни.
Пульт від дрону став провідником його найголовнішої зброї – зброї, яка знищує окупантів безжально і стрімко. Завдяки цій бойовій роботі Смайлик відкрив для себе нове покликання. Він каже, що планує пов’язати своє життя з військом саме у підрозділі безпілотних систем. Адже сучасне військо – це не лише сила. Це технології і знання.
Історія Смайлика – про мужність. Про відповідальність. Про надважких 20 кілометрів у в темряві та тумані. Про шрами на руках. Це історія про тих, хто тихо і професійно робить свою роботу, не залишаючи ворогу шансів.
Служба інформації та комунікації 45 полку імені Олександра Красіцького Національної гвардії України
