25 березня 2022 р.
Аеропорт Ряшів-Ясенка
Ряшів (Польща)
4:48 за центральноєвропейським часом
ПРЕЗИДЕНТ БАЙДЕН: Пані посол, дуже дякую. І, пане президенте, дякую за вітання. Дякуємо за запрошення. І до [речі]… ми надіслали вам усе найкраще. Ми відправили до вас Бжезинського як нашого посла, і я радий, що він також тут.
І, знаєте, як ми з вами говорили раніше, пане президенте, найголовніше, що ми можемо зробити з самого початку, це зберегти єдність позицій наших демократій та наших зусиль зі зменшення руйнувань, що їх завдала людина, яку, чесно кажучи, я вважаю військовим злочинцем. І я думаю, що це також відповідатиме юридичній оцінці цього.
Але я хочу подякувати всім – і я думаю, що це було сюрпризом – за те, що ми досягли одностайності в усіх питаннях. Запроваджено найсуворіші каральні санкції в світовій історії – економічні. І далі буде.
Але, як ви знаєте, є ще дуже багато страждань. Я, як і багато хто з вас, у минулому побував у таборах біженців по всьому світу в буквальному сенсі й бачив спустошення, що переслідувало людей, які були покинуті… у зруйнованих війною регіонах, чи то на Близькому Сході, чи в Африці, чи де завгодно.
Я маю на увазі, що просто жахливо бачити тих немовлят, маленьких дітей, які дивляться на матерів, які… вам не потрібно знати мову, якою вони розмовляють, ви просто бачите в їхніх очах біль. І я маю на увазі, що буквально відчуваєш біль, спостерігаючи за їхніми дітьми.
Я не думаю, що для батьків є щось гірше, ніж бачити страждання дитини – їхньої дитини. Я маю на увазі саме це. Це не гіпербола. Я маю на увазі… це відчуваєш усім серцем.
І тому те, що ви, гуманітарна спільнота, робите, має такі величезні наслідки.
Брате, ось про що ми говоримо. Це те, про що ми говоримо, що це – наші зобов’язання. Але ви їх дотримуєтеся. Ми робимо це щодня, всі ті, хто сидить за цим столом.
І тому, знаєте, я тут у Польщі, щоб на власні очі побачити гуманітарну кризу. І, відверто кажучи, частково я розчарований тим, що не можу побачити це на власні очі, як в інших місцях – зрозуміло, що мені не дозволяють; я думаю, це було б поза правилами – побачити те, що відбувається в Україні.
Але, знаєте, я хочу почути від вас, гуманітарна спільнота, про те, що ви бачите, що ви робите і куди, на вашу думку, ми йдемо – тому що ви робите це щодня.
Як зазначалося, наразі було переміщено 10 мільйонів людей; 3,8 мільйона людей в інші країни, в тому числі більше мільйона дітей. За даними ООН, є тисячі жертв серед цивільного населення, 12 мільйонів людей потребують допомоги, але сотні тисяч – сотні тисяч людей – відрізані від допомоги російськими військами та перебувають у обложених містах, таких як Маріуполь. Я маю на увазі, це не зупиняється. Це як щось із науково-фантастичного фільму. Ти вмикаєш телевізор і дивишся, як виглядають ці села й міста.
І я хочу подякувати кожному з вас і вашим організаціям. Вибачте. (Робить ковток). Коли я відвідував наших військових, вони мене пригостили пирогом з піцою і гострим перцем. (Сміх.)
Але, знаєте, ви допомагаєте мільйонам людей — мільйонам людей. І ми повинні й надалі збільшувати цю допомогу та тісно координувати її з урядом України, що насправді – я думаю, навіть ви, поляки, які так добре знаєте Україну, повинні бути трохи здивовані тим, скільки мужності й стійкості виявляє український народ. Коли ви бачите 30-річну жінку, яка встала перед танком з гвинтівкою, — згадайте події на площі Тяньаньмень; це площа Тяньаньмень в квадраті.
Отже дивіться, все, що ми відправляємо – їжа, ковдри, готівка, чи допомога медичним бригадам або спеціалістам із захисту дітей, – вони потребують цього зараз. Їм необхідно це отримати настільки швидко, наскільки можливо.
І тому вчора я оголосив від імені американського народу, що ми готові надати ще один мільярд, як заявив посол, один мільярд доларів для біженців, і тих, хто постраждав у всьому світі в результаті негативного впливу цієї війни на продовольчу безпеку.
Погана новина полягає в тому, що Україна та Росія були житницею світу. Але ми, Сполучені Штати, збираємося зробити свій внесок, тому що ми є третім за величиною виробником пшениці в світі. І наші канадські друзі збираються зробити те саме. Ми будемо дуже старатися.
Але тим часом страждання, які зараз переживають українці, відбуваються на вашому порозі. Ви – ті, хто ризикує, в деяких випадках, своїм життям і всім, щоб допомогти. Американський народ шанує ваші зусилля.
І сьогодні я хочу почути усіх вас. Я знаю, зараз вони мені скажуть, що мене чекає літак, і мені доведеться їхати. Але у мене є багато запитань, тому що я — я дійсно маю це на увазі — я багато чого навчився від вас і ваших колег, подорожуючи світом за останні тридцять років.
