У Львові, 21 серпня, в 58 будинку офіцерів відкрилася виставка сучасної історії українських прапорів, присвячена Дню Державного Прапора України та 28-ї річниці Незалежності нашої держави.
Основу її склали прапори, які передані на зберігання у воєнно-історичний музей 58 будинку офіцерів, та прапори, які надали учасники бойових дій на Сході України.
З давніх-давен прапор був невід’ємним атрибутом і символом спільноти, яка посідала певну територію та військових формувань. Крім військово-функціонального значення прапори наділялися сакральними функціями та були оберегами.
Буремні події породили особливе відношення до прапора і його застосування, з’явилась традиція автографів на самому сокровенному, на державному прапорі. Написи на прапорах – це не просто графіті на тканині, це глибока пам’ять історичних подій, це наша біль, піт та кров в поєднанні з героїзмом, відданістю, братерством і теплими словами вдячності для однодумців, побратимів, патріотів.
Від міста до міста, від батальйону до батальйону на прапорах люди залишали свої думки та автографи, що символізувало звернення до тих, хто вважає себе українцем в душі, хто душею знаходиться з українським народом, щоб силою думки, віри і молитви зупинити агресію, яка прийшла на нашу українську землю. Бо думка і слово – це найсильніша зброя всесвіту.
Основу нашої виставки займають стяги, які пройшли крізь вогонь та майоріли на обороні блокпостів: №25, №29, №31 та піднімалися над звільненими населеними пунктами бійцями 24-тої окремої механізованої бригади, пройшли пекельні бої з військовослужбовцями 80-тої окремої десантно-штурмової бригади, зведеного загону «Дика качка», в Луганському та Донецькому аеропортах, в Пісках, в м. Щастя та інших містах.
Серед синьо-жовтих стягів красується прапор Майдану, який гордо майорів над столицею України у 2013-2014 роках.
Кожен із цих прапорів уособлює безхмарне небо, незламність духу українського народу, волі до перемоги, повагу до держави, народу та національних традицій.
