Таку назву має історико-мемуарний збірник, виданий з нагоди 85-ліття заснування Українських Злучених Організацій Огайо.
Історія Українських Злучених Організацій Огайо (УЗО). сягає в 1928 рік. Саме тоді за ініціативи Стрілецького гуртка утворено УЗО. Основниками цієї української організації у Великому Клівленді були Яків Волянський, Іван Попович, Михайло Левицький та Матвій Притуляк.
Нині УЗО – це потужне громадське формування, яке об’єднує близько сорока організацій, релігійних громад, товариств, братств, станиць, шкіл та мистецьких колективів. Кілька років тому до УЗО долучилися “Нова Українська хвиля”, а в 2014-му – Асоціація “Клівлендський Майдан”.
Значною подією в житті УЗО став вихід у світ цікавого за змістом і добре проілюстрованого 600-сторінкового видання “Хронологія Українських Злучених Організацій Огайо”.
Редактор цієї книги – старійшина української громади у Великому Клівленді мґр. Василь Ліщинецький, який двічі очолював УЗО (1971-1972 рр. та 1984-2010 рр.). Нині добрі починання батька на ниві українства успішно продовжує його дочка Марта Ліщинецька-Келегер. Впродовж двох років вона зуміла налагодити тісну співпрацю з українськими громадськими формуваннями та навела дієві контакти з американськими урядовцями усіх рівнів.
У передмові до видання редактор В. Ліщинецький, зокрема, зауважує, що не робив спроби передати історію української еміграції на цьому терені, бо це – завдання істориків. Однак, вона тісно пов’язана із життям всієї української громади Великого Клівленду і частково з іншими громадами штату Огайо та відтворює головні віхи діяльності УЗО за 85 років. Це – своєрідний підсумок невтомної праці представників українських емігрантів трьох хвиль.
На початку книги своїми роздумами про українську громаду в Клівленді ділиться суддя Федерального суду претензій США, безпосередній учасник різних програм з верховенства права і демократії в Україні, радник розробки Конституції України 1996 р. Богдан А. Футей.
Про початки української громади Клівленду аргументовано і доступно пише в цій книзі В. Ліщинецький.
Заслуговує на увагу фрагмент із звіту д-ра Степана Воляника до 50-ліття УККА (1991 р.): “…Найбільшим нашим успіхом є те, що по довгорічних суперечках в громаді, наступило змирення та співпраця для добра нашої спільноти і ця співпраця продовжується… Наша українська громада зуміла здержати єдність і стала навіть прикладом для інших громад”.
Видання вміщує світлини основників УЗО та голів і членів управ за всі роки існування організації. Надруковано також Статут, який віддзеркалює завдання і цілі УЗО, головними з яких є “…об’єднувати організації із загалом по національному настроєні, без різниці на їхню релігійну чи партійну приналежність”…
У книзі всі матеріали об’єднані за розділами, що дає змогу читачеві легко зорієнтуватися в цьому своєрідному морі інформації.
У розділі “Преса” зроблено огляд пресових видань, що виходили друком упродовж діяльнос-ти УЗО. До таких видань належали: “Вісті Огайо”, “Соборник”, “American Ukrainian Youth”, “The Review”, “Трембіта”, “Вісті ООЧСУ”, “Клівлендські вісті”, “Слово Підгаєчан”, “Вісті УЗО”. До речі, з усіх цих видань у книзі найбільше подано друкованих матеріалів з газети “Вісті УЗО”. У розділі “Публікації” проілюстровано понад 60 книг, виданих авторами, які жили в Клівленді, незважаючи на те, коли і де здійснювалось видавництво їх книг. У розділі “Радіо” показано мовлення українських радіопрограм Миколи Арсенія, Сергія Якимцова, Івана Гурка, Степана Зорія та радіопрогама УЗО “Радіохвиля “Україна”. У розділах “Складові організації” та “Громадські організації” розкрито діяльність 39 організацій, що були складовими УЗО та діяли під її патронатом. Розділ “Церкви” показує діяльність 12 Українських Католицьких і Православних Церков. Розділ “Хори” ілюструє мистецьку працю хору ім. Т. Шевченка, хору “Дніпро”, “Boys Choir”, хору “Мрія”, хору “Зоря”, хору “Бурлаки”, квартету “Мальви”. Розділ “Школи” ознайомлює читачів з роботою Шкіл Українознавства т-ва “Рідна школа” та ім. Т. Шевченка, з діяльністю організації “Учительська громада”, зі Школою бандури ім. Г. Китастого, з дуетом сестер бандуристок Ірини і Люби Завадівських. Розділ “Кредитівки” презентує українські банки “Самопоміч” та “Основу”. До розділу “Забезпеченеві союзи” входять Окружний Комітет УНС та СУК “Провидіння”. В останньому розділі книги “Музичні і танцювальні одиниці” розкрито мистецьку діяльність Українського музичного інституту, фортепіанні студії Заячківької та Яремкевич, Ансамбль українських танців Русина, Школи українських танців Авраменка, Миколи Арсеніва і “Каштан”.
Словом, українська громада Великого Клівленду дістала гарний подарунок – історико-мемуарний збірник УЗО. Слід віддати належне редакторові видання і авторам усіх статей за їх творчу і старанну працю по збору матеріалів, світлин, документів, що лягли в основу хронології УЗО за 85 років діяльності.
Петро ТВАРДОВСЬКИЙ,
Василь РОМАНЧУК,
члени Національної спілки журналістів України