Треті Бандерівські читання: Візія української держави в ідеології українського націоналізму. Збірник матеріалів / Упоряд. Т.Бойко, Б.Галайко, Ю.Сиротюк. – Київ–Івано-Франківськ: Місто НВ, 2016. – 394 с.
Щойно побачив світ 2-й випуск «Бандерівських читань», які відбулися в Києві 3 лютого 2016 р. 1-й випуск об’єднав наукові матеріали Перших і Других «Бандерівських читань», які проходили в Києві, відповідно, 03.02.2014 р. і 03.02.2015 р. Як відомо Бандерівські читання були започатковані в буремні дні Майдану з ініціативи народних депутатів від ВО «Свобода» і мали за мету наголосити на націоналістичній ідейності, яка провадила і провадить українців до свободи і національної державності.
У 2-у випуску, як і в першому, надруковані ідеологічні студії відомих дрогобицьких науковців і публіцистів Олега Багана, керівника Науково-ідеологічного центру ім. Д.Донцова, і Петра Іванишина, секретаря Центру.
О.Баган у дослідженні «Актуальність державницьких націоналістичних концепцій у творчості Дмитра Мирона («Максима Орлика»)» проаналізував довго забутий (віднайдений лише у кінці 1990-х рр.) ідеологічний трактат одного з героїчних лідерів ОУН 1930–1940-х рр. «Ідея і чин України» (1940 р.). Науковець наголосив, що Д.Мирон виступає у цьому цілісному і концептуальному творі глибоким світоглядним волюнтаристом, продовжувачем ідеологічної лінії Д.Донцова, переконаним прихильником майбутньої геополітичної наступальної стратегії української держави на охоплення своїми впливами макрорегіону Чорного моря, принциповим теоретиком національної революції, тобто максимальної мобілізації внутрішніх сил нації і цілковитого вивільнення її вітальної енергетики, заперечником ліберально-космополітичних політичних ідей та фашистської теорії державного тоталітаризму.
Д.Мирон вже тоді розумів, що повноцінна українська держава і нація можуть бути розбудовані тільки за умови великого культурно-цивілізаційного і морального відродження та піднесення українського суспільства, за умови особливого розвитку національної освіти, культури, науки, які як державні сфери мають стати пріоритетними для майбутньої націоналістичної держави. Він застерігав проти соціал-демократичного політичного мислення, яке головним цілями і критеріями має економічні принципи, оскільки це веде до примітивізації національної ідеології й етики. Відповідно до цього, всі інституції в майбутній українській державі мали б органічно виростати із давніх національних традицій права, урядування, соціальних зв’язків, культури поведінки.
П.Іванишин свою доповідь «Концепція національної революції в політичній філософії Степана Бандери» присвятив аналізові великої групи статей Провідника ОУН, присвячених темі революції. Спочатку вчений докладно пояснив теорію революції загалом, виділивши її функції, цілі, типи. С.Бандера дав таке визначення національної революції: «Це революційне змагання якогось народу проти чужоземного поневолення, визиску, позбавлення прав і можливостей свобідного розвитку». Він визначав такі три основні чинники національної революції: «революційна ідея», «революційна організація» і «революційна дія». Теза С.Бандери: «В осередку організування визвольної революції треба ставити кристалізацію, удосконалення і поширення серед мас націоналістичної ідеології, програми, визвольної концепції та вирощування і формування на тій базі власної сили, її підстави – кадрів непохитних визнавців і борців». Провідник вважав, що ОУН має зберігати свою сутність орденського «монолітного ядра», «хребта», і «провідної сили», а для цього вона мусить бути вірною постійній «революційній дії», берегтися усякого опортунізму, усякого послаблення революційної наступальності. Революція неможлива без системної, якісної і дуже активної пропаганди революційних ідей. Тому цьому чинникові має бути приділена особлива увага Організації.
Матеріали «Третіх Бандерівських читань» можна загалом згрупувати у два основні блоки: історико-політологічний та актуально-теоретичний. У першому виділимо такі студії: Василя Деревінського (Київ) «Формування основ адміністративного устрою української держави в інструктивних матеріалах ОУН (б) та УПА», Івана Патриляка (Київ) «Акт 30 червня 1941 р.: плани ініціаторів та історичні реалії», Миколи Посівнича (Львів) «Організаційні, суспільні і воєнні аспекти «Будови держави від першого села» в державотворчих концепціях ОУН», Віктора Рога (Київ) «Концепція української державності в програмних документах ОУН», Олександра Ситника (Мелітополь) «Донцовська візія національно-визвольних змагань», Юрія Щура (Запоріжжя) «Східні українські землі в політиці ОУН у 1929–1939 роках».
У другому блоці студій виділимо доповіді: Ірини Фаріон (Львів) «Дно мови», Сергія Здіорука (Київ) «Нейтралізація загроз «русского мира» і Московського Патріархату в контексті зміцнення національної безпеки української держави», Андрія Іллєнка (Київ) «Українська державність: національна чи постколоніальна?», Юрія Михальчишина (Львів) «Теоретико-методологічні тези до проблематики позиціонування політичного націоналізму на сучасному етапі», Андрія Мохника (Київ) «Боротьба українського та креольського проектів», Ростислава Мартинюка (Київ) «Слава Украинє!», або Хто такі «російськомовні бандерівці» та їх вплив на Україну», Юрія Ноєвого (Київ) «До альтернатив лібералізму», Юрія Сиротюка (Київ) «Надійна бандерівщина чи наївне обамофільство?», Олександра Сича (Івано-Франківськ) «Український націоналізм: підсумки і перспективи».
Науковий збірник «Треті Бандерівські читання» загалом виділяється широтою своєї проблематики, ідейною націленістю на розвиток національної революції, гострим критицизмом щодо ліберально-олігархічних форм організації сучасної державності в Україні, ґрунтовною фактологією з минулого націоналістичного руху. Відзначимо й добре макетування збірника: тексти надруковані зручним для читання кеглем, кожна стаття виділена окремо і їй передує промовиста цитата із творів С.Бандери. Можна сподіватися, що у такому форматі «Бандерівські читання» можуть стати згодом, якщо будуть регулярними, зрозуміло, якісним майданчиком для формування сучасної ідеології українського націоналізму, для осмислення актуальних викликів перед українською нацією і державою, для провадження інтелектуального полілогу у просторі української культури й націософії.
З питань придбання книги звертайтеся за тлф. (044) 234-70-20, (067) 110-32-36 та за адресою вул. Ярославів Вал, 9, пом. 4, Київ, 01030
Прес-служба Науково-ідеологічного центру ім. Д.Донцова
