В’ячеслав Бігун, кінематографіст і вчений-юрист родом із Тячева, став першим закарпатським кінорежисером, прийнятим до Європейської кіноакадемії. Це визнання підкреслює його вагомий внесок у розвиток українського та європейського кіномистецтва (загалом лише близько 40 із орієнтовно тисячі українських режисерів є членами ЄК).
Український режисер отримав (і прийняв) запрошення стати членом Європейської кіноакадемії ще в липні 2024 року (номер у реєстрі 27638). Про це стало відомо з книги про режисера, яка виходить друком цьогоріч.
Нова книга про творчість режисера. Незабаром виходить друком фундаментальна книга «Кіно і легенда: В’ячеслав Бігун», яка детально аналізує творчий шлях режисера, його внесок у розвиток українського кіно, зокрема й закарпатське кіно, за напрямком «Право і кіно». Зокрема, автор створив понад 20 стрічок, присвячених закарпатській тематиці. Видання містить інтерв’ю, рецензії, а також опис фільмів автора.
Внесок у закарпатське кіно. Режисер активно популяризує культуру рідного Закарпаття через свої фільми. Його стрічка «Я — Тячів» отримала відзнаку за найкращу операторську роботу на Міжнародному фестивалі історичного кіно «Поза часом». Крім того, він створив цикл фільмів про Івана Чендея, фільми про війну та надихаючих особистостей.
Міжнародне визнання та творчі досягнення. За даними IMDb, В’ячеслав Бігун є другим у світі режисером за кількістю номінацій, поступаючись лише легендарному Мартіну Скорсезе. На початок 2025 року його фільми отримали 352 номінації та 87 нагород, що є безпрецедентним результатом для українського кінематографа.
На травень 2025 року В’ячеслав Бігун — автор близько 50 фільмів, які були представлені на численних міжнародних кінофестивалях і здобули вже понад 100 нагород. Його стрічки «Серце мами Гонгадзе», «Сильні духом» та «Многая літа. Стойко» увійшли до списку 50 документальних фільмів, які допомагають краще зрозуміти Україну.
Освіта та професійна діяльність. В’ячеслав Бігун — кандидат юридичних наук, магістр кіномистецтва, дипломований режисер, автор понад 600 публікацій. Він навчався та працював у провідних університетах і наукових установах світу, зокрема у Львівському університеті, Інституті держави і права НАН України, Гейдельберзі та Сорбонні. Також працював юристом у Європейському суді з прав людини, головним редактором «Юридичної газети» та керівником низки молодіжних правничих організацій. З 2020 року – голова Наглядової ради Української гільдії режисерів.
