Воїн на протезі пробіг Лондонський марафон з прапором України, підписаним Головнокомандувачем ЗС України.
Воїн окремого полку підтримки зі сталевою волею на псевдо “Скіф” – приклад незламності для поранених побратимів.
В житті кожного військового трапляються події, коли воїну доводиться стикатися з випробуваннями, що існують на межі людських можливостей. Є люди, які своїми діями та вольовими зусиллями стають прикладом незламності та надії для інших. Роман Кашпур – один з таких воїнів. Він не тільки переборов свої фізичні обмеження, але й став зразком справжнього героїзму для поранених побратимів.
Роман – військовослужбовець окремого полку підтримки Командування Сил підтримки Збройних Сил України, діючий військовий на протезі, амбасадор програми “Кіборги” фонду “Громадянин”, переможець “Ігор Героїв” в Харкові у 2020 та 2021 роках. Рекордсмен України, який на протезі зрушив з місця та протягнув 16-тонний літак Ан-26, поставивши рекорд, занесений в Книгу рекордів України. З початком широкомасштабної збройної агресії він повернувся на службу в Збройних Силах України. Перший ветеран України, який в Лондоні пробіг на протезі повну марафонську дистанцію довжиною 42 кілометри.
Шлях захисника України для Романа розпочався у 2016 році. Тоді Романові виповнилось 19 років. Каже, що приклад “Кіборгів” став для обрання майбутньої долі у війську вирішальним.
“Під час подій, що відбувались в Донецькому аеропорту, я був студентом. Воїни, що боронили Донецький аеропорт вразили мене стійкістю та героїзмом. Вразив подвиг “Кіборгів”, вже тоді, за маленький клаптик української землі вони боролися до останнього, вже тоді дали зрозуміти світові, що українці – нація незламних героїв, вільних та відважних. Їхній подвиг надихнув мене стати на захист моєї держави. Сподівався у війську зустрітися з цими героями. Можливо, навіть служити разом. Мій командир про це знав, і врешті я опинився з цими легендарними людьми в одному підрозділі. Саме вони були поряд, коли 16 травня 2019 року, під час виконання бойового завдання, внаслідок підриву на ворожій протипіхотній міні, поблизу селища Оленівка, я втратив стопу. На жаль, багато моїх побратимів нині вже полеглі Герої”, – розповідає Роман.
Після стабпункту у Волновасі та шпиталю в Маріуполі, Романа гелікоптером було доставлено до Харкова.
“У шпиталі лікар підійшов і каже: “Тобі ногу добре ампутували, зачистили все, але тої культі, яка в тебе є, не вистачить, щоб встановити нормально протез. Потрібно реампутувати трішечки вище. Я підняв очі і сказав: Доктор, мені потрібно так, щоб я міг бігати, пригати, займатися спортом, активно жити. Ріжте, скільки потрібно”, – зазначає наш герой.
“Важливу роль для становлення мене, як спортсмена, зіграли хлопці з “Ігор героїв”. Вони провідували поранених воїнів в шпиталі і один з бійців пробігся коридором. Значить так можна, а я зроблю ще краще!”, – підсумовує воїн.
Роман Кашпур не тільки став символом волі та стійкості, але й показав, що навіть в найтемніші моменти життя можна знайти світло. Його неймовірні зусилля у допомозі іншим роблять його великим прикладом героїзму. Ця історія Романа нагадує нам, що справжня сила людини полягає не тільки в її фізичних можливостях, але й у силі волі та духу. Кожен з нас може зробити щось значуще для інших, навіть у найскладніших обставинах.
Матеріал підготовлено службою зв’язків з громадськістю Військова частина А3955
