Одіозні діячі часів Януковича намагаються не втратити свої пригріті місця в ключових силових відомствах і установах Волинської області або й відновити втрачені позиції.
Так, рік тому новим начальником Волинської митниці було призначено Олександра Шавлака, який раніше працював в Чернігівській області. Змінивши при цьому на посаді Юрія Мацибору, під керівництвом якого перед цим “проскочила” (нібито через несправний сканер) рекордна контрабанда бурштину – польські прикордонники перехопили цілих півтори тони каменю вартістю в 5,6 млн. Євро. Мацибора змістився було на посаду заступника начальника, але новий керівник відсторонив його, а також ще одного заступника, Юрія Терещука, і ініціював службове розслідування.
Місцеві митники зібрали профспілковий з’їзд (на якому швиденько вибрали новим головою того самого Терещука) і прямо заявили, що хочуть бачити своїм начальником тільки земляка. Мовляв, приїжджі й гадки не мають про специфіку роботи цієї митниці і “не хочуть співпрацювати з волинським колективом”. Колишні регіонали в той же день влаштували нібито стихійний пікет, учасники якого вимагали призначити “відповідального працівника”. Ймовірно, “розуміння специфіки” – це коли тебе не турбує питання, чому в один і той же час волинські митники ловлять контрабандистів з декількома кілограмами, а польські – з тонами.
При цьому сам Терещук, коли в 2010 році починав свою кар’єру на митниці (до цього він був лише головним спеціалістом управління архітектури Луцької міськради і до митної справи не мав ніякого відношення), за шість років хвацько доріс з рядового інспектора служби боротьби з контрабандою на пункті “Ягодин” до заступника начальника всієї обласної митниці.
Шавлак, проте, протримався на посаді до кінця минулого року. Поки його не змінив Віктор Кривицький, який довгий час працював в податкових органах у Вінницькій області. Але, як пишуть волинські ЗМІ, конфлікт місцевої влади та суб’єктів ЗЕД з Шавлаком був затяжним. І в боротьбі об’єдналися інтереси і голови Волинської ОДА Володимира Гунчика, і голови Волинської облради Ігоря Палиці, і колишнього глави Ягодинської та Волинської митниці Романа Микитюка (той голову митниці просив навіть у прем’єра Гройсмана).
Микитюк, контролюючи ситуацію через свого ставленика Терещука, на митниці вже не працює, занурився в бізнес – ремонт доріг, будівництво, фермерське господарство … ТОВ “Аміла”, яким володіє його дружина, отримує багато контрактів на ремонт доріг і має мільйонні прибутки. Недарма ж сам Микитюк обійняв посаду радника голови Волинської ОДА Володимира Гунчика, а потім став депутатом ради (кілька років тому він був депутатом Львівської облради від Партії регіонів).
Навіть після відходу з митниці Микитюка називали її “сірим кардиналом”, який в своєму ресторані “Турійський двір” “приймав бізнесменів з усієї України для налагодження контрабандних оборудок”.
Але так не могло бути завжди. Його друга Терещука все-таки звільнили з митниці в минулому році. Втім, йому вдалося відновитися через суд – не дивлячись на те що його звинувачували в сприянні контрабанди бурштину. До речі, вже пішов з посади прокурора Волинської області тесть Терещука, Андрій Гіль. Той прославився своїм багатством: ЗМІ розповіли про те, що Гіль під Луцьком добудував розкішний маєток на ділянці близько гектара, його дочка і зять, які також працюють на держслужбі, в останні роки придбали кілька квартир, земельних ділянок та новеньких автомобілів бізнес-класу.
Так що угрупованню дуже потрібні ключові владні позиції, в тому числі – і посада голови Волинської митниці. І що б центральна влада мала якомога менше можливостей контролювати те, що тут, на місцях, відбувається.
Справа в тому, що всіх їх об’єднують схеми контрабанди бурштину та підакцизних товарів. Видобуток бурштину – вже під контролем Палиці, який є одним з найближчих соратників Ігоря Коломойського. Нині він обіймає посаду голови обласної ради Волинської області. Формально облрада заснувала комунальне підприємство “Волиньприродресурс”, і 2 лютого воно отримало відразу чотири спецдозволи на розробку родовищ терміном на 20 років. При цьому вартість запасів бурштину в регіоні оцінюється в чотири мільярди доларів. Зрозуміло, що комунальне підприємство під контролем теперішнього керівництва області буде справно надавати бурштин для відправки за кордон. І в центрі це прекрасно усвідомлюють.
Так що контроль над митницею потрібен для стабільної контрабанди бурштину. Вартість якого в останні роки досягла 10 тис. доларів за кілограм. Палиці і Ко важливо поставити як контрольованих контрабандистів, так і мати на митних постах гарантовано “своїх” митників. І зараз вони намагаються зробити Терещука начальником Волинської митниці.
Втім, складається у наших “героїв” не все. Генпрокуратура України намірилася визнати недійсними спецдозволи на право видобутку бурштину, які від Міністерства екології та природних ресурсів недавно отримав “Волиньприродресурс”. ГПУ підозрює, що дозвільна документація підроблена, і в рамках кримінальної справи про привласнення природних ресурсів проводиться вилучення документів.
Цей крок став однією зі спроб команди Петра Порошенка вибити з ключових позицій на місцях одіозних діячів часів Януковича і тим, хто приєднався до них. Не можна сказати, що волинська команда не боїться перевірок з центру. Але при наявності добре налагодженої схеми, своїх креатур в різних структурах, в тому числі прокуратурі і суді, дані товариші будуть менше турбуватися з цього приводу.
Залишається сподіватися, що заходи центру будуть успішними. Якщо протиборства не буде, Волинь остаточно перетвориться на якусь подобу «ДНР» з обласним керівництвом, яке непідконтрольне центральній владі і яке пішло на змову з чиновниками часів Януковича. Отримавши контроль над митницею, вони вже по повній запустять контрабанду. При чому тутешню митницю і так називали однією з найбільш корумпованих в країні. Сумарно вона при Микитюку брала мільйони доларів хабарів щомісяця. І про це прямо говорили відомі політики.
Про масштаби розмаху, який буде в разі успішної реалізації планів Микитюка, Терещука і тим більше Палиці, можна тільки здогадуватися. Показовими тут є слова депутата від Народного фронту Ігоря Гузя. “Микитюк під час правління Януковича був начальником Ягодинської митниці з жовтня 2011 року по вересень 2013 -го. Про керівництво цією структурою паном Микитюком ходять легенди, такого рівня корупції світ не бачив”, – говорив він свого часу.
Здогадайтеся, на що підуть зароблені на “контрабасі” гроші, окрім як в кишені веселої команди? Адже однозначно не може бути так, щоб вони йшли тільки в них. “Микитюк – особистий і відданий друг Ігоря Калетника (головний митник України часів Януковича – ред.). А де зараз Калетнтк? У Москві, біля Януковича. А Микитюк через Романенка поставляє своїх людей, тих, які працювали з Калетником. А брат у Микитюка був начальником СБУ на Волині, а тепер у Волновасі, а це теж наводить на певні думки, якщо згадати трагедію в Волновасі, де загинули патріоти з Волині. І треба бути повним ідіотом, щоб не розуміти, що за всім цим стоїть колективний Янукович “, – емоційно, але по суті правильно помічав раніше один з блогерів. А це вже загроза куди страшніша.
Найгірше, що вірні кадри Януковича можуть знову повернутися до влади – з легкої руки нинішнього глави волинського облради. І навіть якщо Палиця чесно хоче розвивати регіон, і дає можливість заробити на бурштинових копальнях місцевим жителям, залучення цих кадрів – це щось на кшталт стихійного лиха. Як говориться в прислів’ї: “Скільки вовка не годуй, все одно в ліс дивиться…”
