Що я бачив за останні сім годин. Доповідаю.
Бачив, як десять тисяч людей спалили військову частину, яку до того місяць блокували, зайшли всередину, роззброїли 300 ВВшників і повезли їхню амуніцію на Майдан. Не треба було рипатися кудись виїжджати.
Бачив вогонь у два поверхи заввишки біля обласної прокуратури та проспект Шевченка, засіяний аркушами викинутих із вікон кримінальних справ.
Бачив, як біля оточеної барикадами будівлі ГУ УМВС у Львівській області палають документи, а в коридорі серед повстанців спокійно стоїть головний обласний мент Рудяк (поважаю).
Бачив перевернуті та потрощені міліцейські машини біля грізного райвідділку на Мартовича, зовсім-зовсім розгромленого. Хлопці відтягнулись за всі кривди.
Бачив захоплене людьми СБУ. Бачив, як палає машина прослушки, про яку мені не без жалю сказали, що вона коштує півмільйона доларів. І багато всього всередині СБУ бачив.
Бачив із балкону останнього поверху Франківського райвідділку людей внизу, які кричали “Слава Україні!” і палили документи. Мені, чесно кажучи, не дуже подобається, що все попалили. Хоча це можливість почати історію, принаймні, цього регіону з чистого аркуша.
Бачив Податкову, яку керівництво здало без бою, попросивши нічого не трощити, але активісти побачили, що там нудно, й пішли геть.
Бачив ізсередини частину на Стрийській, яка вже догоряла, і ВВшників, які спокійно ходять поруч із активістами, стріляють у них сигарети й розмовляють про те, як воно далі буде.
Бачив незворушних вуйків на КПП на Трускавецькій і Княгині Ольги, де всі сплять, попри те, що сусідня військова частина палає.
Не уявляю, що принесе ранок і як ми будемо далі жити, але точно знаю, що влади режиму Януковича у Львові більше немає, і це мене тішить.
Уночі людьми рухала лють і ненависть. Вони не могли бути в Києві на Майдані й допомагати людям захищатися від бандитів, тому їхня лють вилилась у погром об’єктів ненависті. Слава Богу, що жертвами стали не люди, а будівлі. Молодці силовики, що не пішли на безнадійну та криваву конфронтацію. Шкода, що штурм не координував хтось, хто міг би врятувати приміщення СБУ, прокуратури й райвідділків міліції від надмірного розгрому, а папери – від нищення, адже у спалених паперах можна було б знайти багато цікавого. Проте маємо те, що маємо – історію львівських правоохоронних органів доведеться починати з чистого листа.
Вночі люди відвели душу, показали свою силу (вона вражає) та вивели з ладу всі силові органи, які були чи могли стати інструментом режиму в боротьбі з народом. Спалені казарми на Стрийській – це сумно, але не треба було (після численних обіцянок нікуди не їхати) таранити БТРом барикаду, намагаючись вирватись чи то в Київ, чи то на розгін львівських повстанців.
Все, ніч скінчилась. Тепер потрібні люди, готові взяти відповідальність за звільнену народом від янучарів територію.
Утворити єдиний прозорий орган влади з обраних народом людей (депутатів, міського голови, голови обласної ради), який матиме зрозумілий і чітко окреслений перелік повноважень з управління містом і областю.
Взяти під контроль райони та ліквідувати там представництва режиму Януковича. Унеможливити підпільну роботу Сала з його ОДА, райдержадміністрацій та інших органів вертикалі Януковича.
Взяти під контроль те, що лишилося від захоплених будівель, припинити мародерство і навести в лад у тому, що не спалили, перш ніж це зроблять співробітники колишніх силових структур.
Створити дисципліновані та керовані органи правопорядку, які виконуватимуть справді потрібну суспільству частину функцій колишніх СБУ, прокуратури та міліції.
Запропонувати чесним рядовим співробітникам колишніх силових структур вигідні та безпечні умови переходу на бік народу.
Розширити самооборону та організувати охорону порядку в місті.
Створити систему реально діючих органів виконавчої влади, яка зможе функціонально замінити колишню облдержадміністрацію.
Зупинити Мінздох і створити власну фіскальну систему, яка використовуватиме податки на потреби Львова.
Забезпечити виїзд транспорту на Київ і повернення з Києва до Львова – автобусів, залізниці, автоколон. Ліквідувати ДАІ в межах області та натомість створити дорожні патрулі автомобільної самооборони.
Налагодити контакт і співпрацю з іншими визволеними областями.
Для цього потрібно передусім забути про всі колишні чвари, перестати думати про майбутні крісла та взятися до роботи разом.
З Галичини починається творення нової України, й ми не маємо морального права її просрати. Перепрошую за гостре слово, ніч не спав, синонімічний ряд не добирається.
