Останні законодавчі ініціативи Національного банку України (НБУ) підштовхують міжнародні платіжні системи Visa і Master Сard покинути український ринок безготівкових платежів, пишуть “Економічні вісті”.
Минулий рік ознаменувався активізацією зусиль НБУ з регулювання ринку електронних платежів. Так, в серпні регулятором був запропонований для громадського обговорення проект закону “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо платіжних систем та розвитку безготівкових розрахунків)”. У вересні термін публічного обговорення закінчився, і НБУ зараз готує проект закону для подання в парламент. Пізніше НБУ оприлюднив нову ініціативу, покликану розширити повноваження держрегулятора, – проект постанови “Про оверсайт (нагляд) за платіжними системами”.
Коментуючи згаданий законопроект, глава офісу Visa в Україні Світлана Георбелідзе зазначила, що документ містить положення, які значно обмежують вільну конкуренцію на ринку безготівкових платежів. “Компанія Visa серйозно стурбована становищем законопроекту, що включає монополізацію здійснення маршрутизації, клірингу та обробки транзакцій одним постачальником послуг на території країни“, – говорить співрозмовниця. За її словами, якщо законопроект буде прийнятий в існуючій редакції, це може призвести до низки негативних наслідків для українського сектора безготівкових платежів, зокрема до зниження надійності системи. Адже залежність від єдиного монополіста значно підвищує ризик технологічних збоїв і, відповідно, ставить під загрозу надійність і безперебійність обслуговування операцій по картах. Крім того, досить імовірним є зниження стандартів безпеки, подорожчання послуг для банків і споживачів, а також обмеження вибору продуктів. Як результат – підвищення ймовірності ізоляції платіжної інфраструктури країни від решти світу.
Крім того, зазначає Георбелідзе, положення законопроекту, що допускає спільне використання товарних знаків без дозволу його власника і створює преференції для національної платіжної системи, може вплинути на здатність міжнародних платіжних систем виконувати свої зобов’язання.
Серед найбільш значущих ініціатив регулятора учасники ринку виділяють намір Нацбанку зобов’язати міжнародні платіжні системи проводити розрахунки в Україні виключно в гривнях. На думку начальника відділу карткових продуктів Банку Кіпру Євгена Жукова, це змусить їх додатково витрачатися на відкриття в Україні спеціалізованих компаній, що займаються розрахунками, і збільшить валютні ризики. Турбує фінансиста і норма законопроекту, яка зобов’язує забезпечити однаковий доступ до платіжних сервісів у всіх відділеннях банків, що може призвести до значного і необґрунтованого росту витрат фінустанов. До подорожчання послуг призведе і зобов’язання банків інформувати клієнтів про кожну проведену операцію, адже будь-який варіант такого інформування (пошта – SMS-повідомлення – електронна пошта) тягне за собою витрати.
На думку вчених, прийняття зазначених ініціатив матиме згубні наслідки для конкуренції і призведе до значних витрат, які будуть покладені на споживачів. У середньостроковій перспективі незрозуміло, які стимули отримає НБУ, щоб покращувати якість обслуговування і впроваджувати інновації на ринку. У короткостроковій перспективі створення кліринґового центру регулятора потребує капітальних витрат, які будуть фінансуватися або кінцевими користувачами, або субсидуватимуться з бюджету. Крім того, навряд чи НБУ зможе надавати кліринґові та розрахункові послуги краще, ніж міжнародні платіжні компанії.
Крім того, як говорять учені, пропоновані зміни порушують низку міжнародних зобов’язань України. Так, в рамках Генеральної угоди з торгівлі послугами Україна обіцяла національний режим та повний доступ на ринки для іноземних компаній, у тому числі і фінансових. Покладання на НБУ відповідальності за обробку, маршрутизацію і кліринґ платежів виключає надання нерезидентами цих послуг і порушує зобов’язання України в рамках СОТ. І хоча вирішення спорів СОТ займає кілька років, негативне рішення зазвичай виконується досить швидко і має безпосередній вплив на зовнішню торгівлю. Також прийняття законопроекту ускладнить переговори з МВФ, оскільки відсутність обмежень на валютному ринку є одним з пріоритетних умов фонду при наданні допомоги протягом останніх кількох років.
Таким чином, вважають експерти ІЕІПК, якщо законодавчі ініціативи будуть реалізовані, то міжнародним платіжним системам доведеться або погодитися зі скороченням доходів і прийняти ризик того, що подібні рішення в інших країнах призведуть до великих втрат, або відмовитися від українського ринку і чекати, поки їх запросять назад, створивши тим самим прецедент для інших ринків. Аналітики схиляються до другого варіанту сценарію.
