Колись він тренував борців самбо, але з початком російської збройної агресії слово «боротьба» набуло нових значень. Службу у Національній гвардії України чоловік розпочав у 2018 році, потім уклав контракт, здобув додаткову освіту і став інструктором-командиром відділення на бронетранспортерах. Сьогодні він досвідчений воїн, головний сержант батальйону, кавалер ордену «За мужність» ІІІ ступеня і відзнак «За оборону України» та «За доблесну службу». Він не називає своє ім’я, а в підрозділі його знають за позивним Бор.
Перший справжній бойовий досвід він отримав під час ротації в зону Антитерористичної операції в складі тоді ще 9 полку оперативного призначення імені Героя України лейтенанта Богдана Завади. Там він був командиром відділення в роті розвідки. Тоді гвардійці зі спецслужбами викрили й затримали групу небезпечних мародерів.
Про початок повномасштабного вторгнення Бор дізнався від командира взводу. Чоловік одразу відправив дружину на захід, а сам прибув до частини. Отримавши зброю та майно, підрозділ вирушив на Запорізький напрямок, де відбувся перший бій.
«Я з групою контролював правий фланг, там, де був приватний сектор. По дорозі їхали два наші БТРи, а позаду спішувалися військовослужбовці. Піднявши дрон, побачили колону, яку неможливо було навіть перерахувати, і прийняли рішення відійти за міст та організувати оборону. Два БТРи, протитанкова гармата «Рапіра», союзний підрозділ Збройних Сил – проти нескінченного потоку ворожої бронетехніки. Бій був нерівний, але ми тримались. Один танк вдалося знищити, але решта прорвалась. Тож наш підрозділ відійшов на інші позиції», – згадує гвардієць.
Згодом відділення Бора приєдналося до морських піхотинців під Кам’янським. Під час огляду місцевості гвардійці виявили колону техніки противника: три Тигри та два Камази з піхотою.
«Підпустили ворога на 200 метрів, я подав команду «Вогонь». Перший БТР підбили, один Камаз знищили, другий – уразили. Піхоту противника, що розсипалась, наздогнали і ліквідували. Після бою ми заволоділи трофеями – справними Тигром і Камазом», – розповідає Бор.
Наступні місяці його відділення вело розвідку на Запорізькому напрямку. Завдяки здобутим даним було знищено три танки та дев’ять одиниць іншої техніки противника.
Зараз чоловік служить у 45 полку імені Олександра Красіцького Національної гвардії України головним сержантом батальйону. Сьогодні серед його основних завдань – навчання головних сержантів підрозділів і командирів відділень, заняття з особовим складом.
«Хочу підвищити злагодженість між сержантами, максимально вплинути на їхню підготовку й укомплектувати батальйон настільки, щоб ефективніше виконувати завдання», – зазначає нацгвардієць Бор.
Сьогодні він уже не просто бойовий командир. Його головна відповідальність – підготовка майбутніх воїнів. Досвід, здобутий на передовій, він перетворює на знання для інших. Сержантська робота – це передусім про особистий приклад, дисципліну і постійну готовність навчатися самому та навчати інших. І тому шлях Бора триває і набуває нового сенсу – не лише самому бути готовим до бою, а й зробити готовими до нього тих, за кого він відповідає.
Служба інформації та комунікації 45 полку імені Олександра Красіцького Національної гвардії України
