Всі, за винятком одного, незалежні кримськотатарські засоби масової інформації, в тому числі дитячі, будуть закриті опівночі 1 квітня по закінченні терміну перереєстрації згідно з російським законодавством, заявила Amnesty International.
Незважаючи на своєчасну подачу заявок, друковані, електронні та віщальні кримськотатарські ЗМІ, яким було безпідставно відмовлено у перереєстрації або не надано відповіді від ліцензуючих органів, будуть змушені закритися. В іншому випадку їм загрожуватимуть великі штрафи та кримінальні переслідування.
«З настанням півночі всі, окрім одного, кримськотатарські медіа-ресурси, які зазнали нападів з моменту російської анексії, будуть вимушені замовчати», — сказав Денис Кривошеєв, заступник директора програми Amnesty International по Європі та Центральній Азії.
«Цей кричущий наступ на свободу слова, представлений у вигляді адміністративної процедури, є грубою спробою придушити незалежні засоби масової інформації, змусити мовчати інакомислячих і залякати кримськотатарську громаду.»
Всі ЗМІ в Криму були зобов’язані перереєструватися відповідно до російського законодавства в квітні 2014 року. Проте тим медіа-ресурсам, які віщають кримськотатарською мовою, було неодноразово і безпідставно відмовлено в реєстрації. В той же час, багато російськомовних ЗМІ отримали ліцензії незабаром після подачі документів.
Досі успішно перереєстрували тільки один кримськотатарський ЗМІ — газету Єні-Дунья. Всім іншим реєструючий орган відмовив у реєстрації або затягнув процес, використовуючи формальності та наявність не вказаних «невідповідностей».
Загальновизнаному кримськотатарському інформаційному агентству QHA було двічі відмовлено у перереєстрації. Починаючи з жовтня 2014 року безпідставні відмови на три заявки отримав і телеканал ATR, що віщає кримськотатарською мовою. Жодної відповіді стосовно четвертої заявки адміністрація телеканалу не отримала.
Ліля Буджурова, заступник директора з інформаційної політики ATR, розказала Amnesty International, що канал зупинить мовлення в 00:01 1 квітня, якщо не отримає ліцензію.
«Нас будуть переслідувати відповідно до законодавства Російської Федерації. Це передбачає серйозні наслідки, включаючи високі штрафи в розмірі до півмільярда рублів (близько $ 90 000), конфіскацію обладнання і кримінальні звинувачення проти керівництва».
Не задовольнили заявки на перереєстрацію іншим кримськотатарським ЗМІ, включаючи радіостанцію “Майдан”, веб-сайт 15minut.org, газету “Авдет” та журнал “Йилдиз”, і їм доведеться закритися по закінченні кінцевого терміну опівночі.
Відмовили у перереєстрації навіть дитячим розважальним ЗМІ — журналу “Арманчыкъ” і популярному дитячому телеканалу “Lale”.
«Закриття дитячих телеканалів звучить як жорстокий першоквітневий жарт, але тут, звісно, не до сміху», — сказав Денис Кривошеєв.
«Ці закриття ознаменували останню стадію в триваючому наступі на права людини у Криму, включаючи свободу вираження думок, тяжкість якого відчуває на собі пригноблена кримськотатарська меншина.»
Кримські ЗМІ потрапили під повторний напад. Принаймні п’ять міcцевих радіостанцій були позбавлені частот в найбільших містах Криму через іншу адміністративну процедуру, ініційовану федеральною владою Росії в 2014 році.
26 січня 2015, близько 30 озброєних людей в масках зі спецпідрозділу поліції, у супроводі 10 співробітників служби безпеки, провели обшуки в офісі каналу ATR, порушивши мовлення і забравши документи. Ще до рейду канал був змушений застосовувати самоцензуру та не використовував слова «анексія» і «окупація» після того, як декілька журналістів отримали попередження від влади, в яких мовлення каналу називали «екстремістським» та погрожували кримінальним переслідуванням.
Про-українські журналісти і блогери піддавалися переслідуванням і були змушені покинути Крим.
У 1944 році все населення кримських татар, майже чверть мільйона людей, були депортовані у віддалені райони Радянського Союзу, нібито за співпрацю з німецькою окупаційною силою. Їм не дозволяли повернутися до Криму до кінця 1980-х років.
Для отримання більш детальної інформації про переслідування та утиски кримських татар див. звіт «Один рік потому: Порушення прав на свободу вираження думок, зібрань та об’єднань в Криму»
