16 вересня, в день дванадцятої річниці зникнення Георгія Ґонґадзе у Дніпропетровську в парку ім. Глоби вшанували пам’ять його та ще 61 журналіста, які загинули в Україні за час незалежності.
О 19.30 учасники вшанування під банером із забраженням силуету Георгія Ґонґадзе виклали напис «ГІЯ» та запалили свічки.
Учасники акції наголосили, що вбивство Ґонґадзе змінило обличчя країни, але так і залишається нерозкритим. На сьогодні засуджені лише безпосередні виконавці вбивства, а їх ватажок знаходиться під судом і називає серед винних прізвища тих, про кого ми і так знаємо з плівок Мельниченка. Та всі вони й досі на волі. Всі живуть, не ховаючись і навіть не соромлячись. Один з них – Володимир Литвин – посідає крісло Голови Верховної Ради та знову балотується в народні депутати України, придущуючи опозиційну думку вже у своєму окрузі. Другий – Леонід Кучма – користується за рахунок платників податків всіма пільгами, які належаться колишньму Президенту. Третій – Леонід Деркач – жирує на пенсію Голови СБУ, про розмір якої навіть не може помріяти пересічний чесний громадянин України, який ніколи нікого не вбивав.
На думку учасників акції, ці 12 років можна сміливо назвати роками політичного цинізму, який має не лише моральний, а й прикладний аспект. Сьогодні ми спостерігаємо, як затискається через правоохоронні органи та суди вільне слово, як охоронці народних депутатів та Президента б’ють журналістів, як відбираються ліцензії та зникають з ефіру неугодні владі засоби масової інформації. Все це – наслідки досі нерозкритого вбивства Георгія Гонгадзе. І в цьому провина не лише політиків, але й суспільства, яке не бажає впливати належним чином на них.
Акція закінчилася хвилиною мовчання по всіх загиблих журналістах.
Людмила Мороз
