На Рівненщині попрощалися з воїнами, які віддали життя за Україну – Віталієм Гришком з Вараської громади, Василем Пилипчуком з Тараканівської ТГ, Денисом Гуриним з Березнівщини та Сергієм Мацутою із Деражненської громади.
Віталій Гришко народився у місті Нетішин, згодом переїхав до Вараша. Навчався у ліцеї №2, професію здобув у Володимирецькому ПТУ, працював електромонтажником-наладчиком. У листопаді 2022 року воїн добровільно став на захист Батьківщини. Почав службу в 199-му центрі десантно-штурмового угрупування, згодом – у 95-й окремій десантно-штурмовій бригаді. Брав участь у боях на Куп’янському та Бахмутському напрямках. За мужність та вірність присязі був нагороджений почесним нагрудним знаком «Хрест пошани» від командира бригади. 29 липня 2025 року Віталій Гришко військовослужбовець 13-го ОДШБ імені Героя України полковника Тараса Сенюка загинув внаслідок авіаудару на Сумщині. Поховали Віталія з усіма військовими почестями на Алеї Героїв кладовища у селі Стара Рафалівка.
Василь Пилипчук народився 12 лютого 1998 року, проживав у селі Дитиничі на Дубенщині. Воїн до останнього подиху захищав Україну від російських окупантів. Загинув захисник 30 липня 2025 року на Донеччині.Траурний кортеж з тілом солдата прибув до його рідного дому 3 серпня. Чин похорону відбувся 4 серпня у Свято-Успенському храмі села Дитиничі.
Денис Гурин народився 2 жовтня 1993 року в місті Березне. Навчався у школі № 2, після школи був різноробочим, працював за кордоном. Був доброю, щирою та світлою людиною. Він залишався гідним сином, турботливим братом і надійним другом. У складний для країни час Денис зробив свідомий вибір — став на захист Батьківщини. Старший солдат, старший навідник мінометного взводу мотопіхотного батальйону, захищав Україну з листопада 2023 року. Побратими знали його під позивним «Кіпіш». За період служби був нагороджений низкою відзнак за зразкову військову службу та сумлінне виконання бойових завдань. Загинув воїн 28 липня 2025 року на Донеччині. У Дениса залишились мама, брати та бабуся. Поховали захисника на місцевому кладовищі в урочищі «Лукавець».
Сергій Мацута народився 11 липня 1977 року, проживав у селі Деражне. У квітні 2023 року молодший сержант Сергій Мацута під час виконання бойового завдання на Луганщині отримав важке мінно-вибухове поранення. Після цього захисник важко хворів, а 3 серпня 2025 року ветеран помер. В Сергія залишилися дві сестри та брат Андрій, який зараз боронить нашу державу на Донецькому напрямку. Прощання з військовослужбовцем відбулося біля рідної домівки захисника.
Щирі співчуття рідним і близьким захисників. Вічна пам’ять і слава воїнам!
