Рівненщина попрощалася із пʼятьма захисниками – додому на щиті повернувся Юрій Дацюк з Дубенщини, Микола Давидюк з Головинської громади, Віктор Крищук з Бугринської, Віталій Димарчук з Вараша, Петро Шах із Сарненщини.
Юрій Дацюк народився 7 травня 1983 року в селі Пирятин Повчанської громади. Захисник навчався у Мильчанській та Повчанській школах. У 2002 році закінчив середнє професійно-технічне училище № 9 м. Рівне. Жив у рідному Пирятині, працював майстром з будівництва. Юрія призвали до лав Збройних сил України 8 травня 2024 року. Захисник служив у взводі БпАК 2-го батальйону 82-ї окремої десантно-штурмової бригади, мав військове звання молодшого сержанта. Воїн виконував бойові завдання на Курщині, на Сумському напрямку та на Донеччині. За вірність присязі, мужність і сумлінне виконання бойових завдань Юрій Дацюк відзначений державними нагородами: відзнакою Президента України «За оборону України», нагородою Головнокомандувача Збройних сил України «Золотий Хрест», відзнакою «Ветеран війни». Воїн до останнього подиху захищав Україну та кожного з нас. На жаль, Юрій Дацюк загинув 20 серпня 2025 року в Краматорському районі Донецької області. Чин похорону та останнє прощання з воїном відбулося у селі Пирятин.
Микола Давидюк народився 18 лютого 1970 року. Воїн приєднався до лав Збройних сил України 1 січня 2025 року та мужньо боронив українську землю на Харківському напрямку. 23 серпня 2025 року захисник загинув під час виконання обов’язків військової служби на Харківщині. Поховали на місцевому кладовищі у селі Бугрин.
Віктор Крищук народився 1 жовтня 1977 року у селі Корчин Рівненського району. У січні 2023 року приєднався до лав Збройних сил України. На жаль, 27 серпня життя військовослужбовця обірвалося. Поховали воїна на місцевому кладовищі у рідному селі Корчин.
Вараська громада провела в останню дорогу захисника – Віталія Димарчука. Чоловік народився на Волині, а з дитинства проживав у Вараші. Закінчив місцевий ліцей №3, навчався у Маневицькому СПТУ-28, працював на Рівненській АЕС. У березні 2022 року він став на захист Батьківщини у лавах Збройних сил України. Служив оператором 2-го відділення протитанкових ракетних комплексів РВП 47-ї окремої інженерної бригади. Загибель воїна підтверджено за результатами ДНК-експертизи, який з 18 листопада 2024 року вважався зниклим безвісти. Поховання відбулося на Алеї Героїв кладовища села Стара Рафалівка.
Петро Шах народився 28 серпня 1966 року в селі Лугове Миляцької громади, що на Сарненщиниі. 30 травня 2024 року його було мобілізовано до лав Збройних сил України. Служив стрільцем-снайпером. На жаль, Петро Шах загинув під час виконання бойового завдання на Донеччині. З 29 липня 2024 року вважався безвісти зниклим.Щирі співчуття рідним та близьким. Вічна і світла пам’ять захисникам!
