На Рівненщині віддали останню шану шістьом захисникам: Ігорю Романчуку із Шпанівської громади, Віталію Бандерату з Деражненської ТГ, Тарасу Ковалю та Василю Ковальчуку з Костополя, Володимиру Кібуку та Андрію Лащеву з Дубенщини.


Поховали Ігоря Романчука на місцевому кладовищі у селі Малий Житин.


Перед війною вийшов на пенсію, але за власним бажанням повернувся до служби. На 53 році життя тяжко захворів та помер.
Попрощалися з воїном біля батьківської хати у селі Бичаль, де його поховали на місцевому кладовищі.


17 липня під час виконання бойового завдання водій-електрик відділення безпілотних авіаційних комплексів Тарас Коваль загинув на Харківщині.
Поховали захисника на кладовищі «Нове» у Костополі.


До лав Збройних сил України Василь приєднався у січні 2025 року. Пройшов 4-місячне навчання, після чого у складі 156 механізованої бригади поїхав на Сумський напрямок фронту.
Василь Адамчук загинув 15 липня під час виконання бойового завдання на Сумщині.
Поховали воїна на старому цвинтарі у Костополі.


Військовослужбовець Збройних сил України, старший солдат, загинув
21 липня 2025 року під час виконання бойового завдання на Донеччині.
Кортеж із тілом загиблого воїна-земляка зустрічали на колінах з прапорами та квітами у рідному селі.
Чин похорону відбувся у Свято-Троїцькому храмі села Тараканів. Поховали полеглого воїна на місцевому кладовищі.


Проходив службу за призовом, обіймав посаду водія-електрика відділення безпілотних авіаційних комплексів взводу важких мультироторних БпЛА.
До лав Збройних сил України був призваний 5 грудня 2024 року в місті Києві.
Андрій загинув 17 липня в районі Краматорська внаслідок ворожого удару FPV-дрону. Отримав поранення несумісні з життям.
Чин похорону відбувся у храмі Різдва Пресвятої Богородиці міста Радивилова. Поховали захисника з усіма військовими почестями на кладовищі села Лев’ятин.
Вічна пам’ять та слава воїнам!
Щирі співчуття рідним та близьким.
