


На службу до лав Збройних сил України Сергій приєднався у листопаді 2022-го.
У січні 2023 року його підрозділ вирушив на Донеччину, тримали позиції в районі Краматорська та інших населених пунктів.
Під час виконання бойового завдання воїн зник безвісти.
У вересні батькам Сергія повідомили про збіг профілю ДНК. Чоловіка визнано загиблим 24 квітня 2025 року.
Захисник нагороджений відзнакою Президента «За оборону України», нагрудним знаком «За військову доблесть», почесним нагрудним знаком Головнокомандувача ЗСУ Валерія Залужного «Хрест Військова честь» та нагрудним знаком «Ветеран війни».
Поховали військовослужбовця на кладовищі «Нове» у Костополі.


29 травня 2025 року Олександр приєднався до лав Збройних сил України.
На жаль, 34-річний солдат загинув 17 вересня 2025 року під час виконання бойового завдання на Покровському напрямку, мужньо виконавши свій військовий обов’язок.
У воїна залишилися дружина, донька, батьки та сестра.
Поховали захисника на кладовищі “Нове” у Рівному.


Був водієм розвідувального взводу розвідувальної роти.
З 18 жовтня 2023 року вважався зниклим безвісти.
У вічному чеканні перебувала його мама, яка до останнього вірила у диво. Але, на жаль, цього дива не сталося… Нещодавно підтвердилися результати ДНК-експертизи. Микола віддав своє життя за Батьківщину, виконуючи бойові завдання в районі населеного пункту Вербове Пологівського району Запорізької області.
Поховали воїна на кладовищі в селі Велика Омеляна.


Захисник служив стрільцем стрілецького батальйону. Воїн мужньо захищав Україну від російських окупантів. Із 17 липня 2024 року солдат вважався зниклим безвісти. На жаль, ДНК-експертиза підтвердила його загибель. Життя воїна обірвалося під час виконання бойового завдання на Бахмутському напрямку.
Траурний кортеж прибув до рідного дому захисника 23 вересня. Чин похорону відбувся у Свято-Михайлівській церкві ПЦУ села Остріїв. Поховали воїна на місцевому кладовищі.

Щирі співчуття рідним та близьким.