


У 2014 році чоловік доєднався до лав ЗСУ, був учасником АТО. З початком повномасштабної війни служив старшим сержантом гірсько-штурмового підрозділу 128-ї окремої гірсько-штурмової бригади.
На жаль, 20 липня 2025 року Олег помер під час військової служби на Дніпропетровському напрямку.
У рідному Тараканові земляки зустріли воїна живим коридором. Після прощання в рідному домі, траурний кортеж вирушив до села Заліси Ковельського району на Волині — в батьківську оселю. Там, на місцевому кладовищі, Олег знайшов свій останній спочинок.


З 17 лютого 2024 року вважався зниклим безвісти. Лише зараз вдалося повернути тіло захисника для гідного прощання. Юрій Поліщук загинув 17 лютого 2024 року на Бахмутському напрямку.


У березні 2022 року чоловік приєднався до лав Збройних сил України. Служив спершу сапером у 104-й бригаді Сил територіальної оборони, згодом — у Національнальній гвардії України.
У 2024-2025 роках брав безпосередню участь у відсічі збройної агресії на Покровському напрямку.
Захисник помер під час проходження військової служби 20 липня 2025 року, внаслідок травм отриманих у ДТП.
Поховали воїнів на Алеї Героїв Нового кладовища.
Вічна пам’ять та слава захисникам!
