На Рівненщині попрощалися з військовослужбовцями: Олександром Дуєм зі Здолбунова, Василем Крентою із Малинської громади, Володимиром Герасименком із Гощанщини, рівнянами – Миколою Говоровим, Андрієм Солоновичем та Едуардом Малим, Анатолієм Петруком із Володимиреччини та Геннадієм Полупановим із Мирогощанської ТГ.
Олександр Дуй народився у місті Корець. Згодом родина переїхала до Здолбунова. Там чоловік закінчив школу № 6, пізніше отримав професію зварювальника у Квасилівському ПТУ №16. Працював у кузні, за кордоном, на підприємстві «Волинь-Цемент». До війська його мобілізували у липні 2023 року. Воїн пройшов навчання та служив в одній з окремих стрілецьких бригад кулеметником. В Олександра за спиною важкий шлях війни: бої під Куп’янськом, Слов’янськом, Краматорськом, на Бахмутському напрямку.На жаль, 14 січня солдат загинув на Донеччині. Йому назавжди 51 рік. У Олександра залишилися мама, донька та сестра.
Володимир Герасименко народився 26 квітня 2000 року в селі Чудниця Гощанської ТГ. Закінчивши Воскодавську школу, працював на різних роботах. У березні 2022 року Володимир був мобілізований до лав Національної гвардії України. Захищав країну на Запорізькому та Харківському напрямках. Життя Володимира трагічно обірвалося 15 січня. Поховали військовослужбовця на кладовищі рідного села.
Василь Крент народився 4 лютого 1977 року в селі Малинськ Рівненського району. Навчався у місцевій ЗОШ. Проживав разом із матір’ю. Військовослужбовець був мобілізованим до лав Збройних сил України 29 серпня 2023 року. Службу проходив у в одній з окремих механізованих бригад Сухопутних військ ЗСУ. Василь брав участь в бойових діях на Лиманському та Покровському напрямках. На жаль, воїн загинув 21 квітня 2024 року під час ведення бойових дій в Донецькій області. Дев’ять місяців захисник вважався зниклим безвісти, лише нещодавно стало відомо про його загибель. Поховали Василя у селі Малинськ. У чоловіка залишилась матір та троє сестер.
Микола Говоров народився 25 лютого 1983 року в Рівному. Закінчив ліцей №11. Опанував фах регулювальника радіоелектронної апаратури і приладів, контролера радіоелектронної апаратури і приладів у професійно-технічному училищі №9. Працював у фірмі «Триплекс» склярем. Разом із дружиною виховували донечку. Миколу мобілізували до лав Збройних сил України у вересні минулого року. Воював у Донецькій області, потім на курщині. На жаль, 41-річний солдат загинув 8 січня під час виконання бойового завдання в курській області рф. Поховали військовослужбовця на кладовищі “Нове”.
Андрій Солонович народився 19 жовтня 1980 року у місті Рівне.Після закінчення школи проходив строкову службу, здобув військове звання старшого сержанта запасу. Пізніше навчався у текстильному технікумі Українського державного університету водного господарства за спеціальністю «Бухгалтерський облік». Професійний шлях починав як менеджер з торгівлі, працював керівником будівельно-ремонтного підрозділу у компаніях «Київміськбуд» та очолював транспортний відділ ПАТ «Київхліб». У травні 2023 року Андрій вступив на контракт в Державну прикордонну службу України. Виконував надзвичайно важливі завдання в зоні бойових дій та брав участь у боях на Харківському та Донецькому напрямках. 10 січня старший сержант Андрій Солонович виконував бойове завдання на одній позицій Бахмутського напрямку, де отримав тяжке поранення, несумісне з життям. Його поховали на кладовищі у селі Малий Олексин.
Едуард Малий народився 10 грудня 1985 року у місті Торез (нині Чистякове) Донецької області. Закінчив місцеве професійно-технічне училище. У 2014 році був вимушений залишити рідне місто. Відтоді оселився у Рівному. Переїхавши на Рівненщину, працював водієм на хлібозаводі «Рум’янець». У серпні 2024 року Едуарда мобілізували до лав ЗСУ, після чого він пройшов навчання у Франції, а далі служив на складних напрямках фронту. 39-річний солдат Едуард Малий загинув 5 січня 2025 року, виконуючи бойове завдання на Покровському напрямку. Поховали військовослужбовця на кладовищі Нове.
Анатолій Петрук народився у селі Чудля Володимирецької тергромади. Чоловік здобув вищу освіту в Академії пожежної безпеки. Із 2014-го по 2021-й роки проходив службу в Національній гвардії України. У перші дні повномасштабного вторгнення Анатолій за покликом серця став на захист України. Спочатку служив у роті охорони Вараського РТЦК та СП, згодом штаб-сержанта було переведено до в однієї з окремих механізованих бригад на посаду головного сержанта-командира міномета. На жаль, 13 січня Анатолій загинув під час виконання бойового завдання на Харківщині. Йому назавжди 35. У воїна залишилися донька та син.
Геннадій Полупанов народився 18 січня 1989 року. Чоловік родом із Сіверськодонецька, що на Луганщині. Проживав у селі Мирогоща. У квітні 2023 року Геннадія мобілізували до лав Збройних сил України. Був водієм гранатометного відділення взводу вогневої підтримки десантно-штурмової роти. Воїн мужньо боровся за свободу та незалежність України. З липня 2023 року вважався безвісти зниклим. Нещодавно було встановлено, що воїн загинув 12 липня 2023 року під час виконання бойового завдання у Луганській області. Поховали полеглого воїна на кладовищі села Мирогоща.Щирі співчуття рідним та близьким.
Вічна та світла пам’ять Воїнам!
