Декому життя дає все, але йому бракує наснаги цим скористатися. Дехто навпаки – робить свою біографію фактичного з нічого, починаючи з нульової стартової позиції. До останніх належав Василь Кук. Народжений у простій селянській родині на задвірках імперії він став генералом і керівником визвольного руху.
11 січня йому виповнилося б 100 років.
Запрошую усіх львів’ян гостей міста на свою лекцію з цієї нагоди “Василь Кук. Життя як виклик” (музей “Тюрма на Лонцького”, вул. Бандери 1)
Всі 94 роки життя Головного командира УПА Василя Кука були викликом, — розповідає історик Володимир В’ятрович. Послухати про українського військового та політичного лідера, який першим пішов у підпілля і став останнім командиром УПА, запрошує Національний музей «Тюрма на Лонцького».
11 січня 2013 року виповнюється 100 років від дня народження Головного командира УПА генерал-хорунжого Василя Кука — «Лемеша».
Напередодні, 10 січня о 18:00, Національний музей-меморіал жертв окупаційних режимів «Тюрма на Лонцького» запрошує послухати лекцію Володимира В’ятровича «Василь Кук. Життя як виклик». Історик був знайомий із командиром, а останні роки працює з особистим архівом Кука, що за заповітом зберігається у Центрі досліджень визвольного руху.
Дивіться пряму інтернет-трансляцію лекції на інтернет-телебаченні BeTV http://betv.com.ua/news/vasil-
Дослідник біографії Кука розповідає: «Він першим з ОУН ще у 1937 році пішов у підпілля і залишався останнім командиром Української повстанської армії до 1954 року. Він народився селянином, а став воїном, мав шанси лише на початкову освіту, але вступив до університету і вільно володів сімома мовами, мав загинути, але вижив, мав зламатися, але не піддався. Генерал-хорунжий Василь Кук — “Леміш” мав бачити “торжество комунізму”, але побачив українську незалежність».
Видатний керівник визвольного руху, вправний організатор, талановитий публіцист — автор першої у світі наукової критики комуністичної колгоспної системи, командир найбільшого бою УПА та творець підпільної мережі на Тернопільщині, а потім Дніпропетровщині, Кук залишався лідером і політиком високого ґатунку до кінця життя.
Щоб попрощатися з останнім командиром Василем Куком в Києві, а потім у Львові у вересні 2007 року, прийшло понад 100 тисяч людей. Поховали командира в його рідному селі Красному на Львівщині. Пам’ятні заходи до 100-річчя Василя Кука пройдуть на могилі командира в його рідному селі Красне Буського району, у Львові та Києві.
Прес-центр Центру досліджень визвольного руху