Як підлітки створюють 5-й за популярністю новинний ресурс в Киргизстані, – досвідом ділився головний редактор Kloop Бектур Іскендер.
Редактор Kloop Media Foundation Бектур Іскендер розповів, як можна перетворити онлайн-платформу з клубу підліткової журналістики на провідний новинний ресурс у Киргизстані.
У 2010 році в розпал Другої революції в Киргизстані журналіст Бектур разом з друзями створює проект громадянської журналістики Kloop Media Foundation як онлайн-платформу для роботи журналістів-початківців на волонтерських засадах. Більшість журналістів – підлітки від 15 років, яких набирали за результатами тестування і проводили для них навчальні тренінги. Частина з них пробували себе, а потім залишали проект і йшли в іншу сферу. Зараз Kloop Media Foundation – це 17-й за популярністю сайт у всій країні і 5-й у рейтингу новинних ресурсів.
«Згодом наша роль стала набагато сильнішою – із клубу дитячої журналістики ми перетворилися чи не найголовніший новинний ресурс в країні. Під час революції ми були чи не єдиним медіа, яке робило хроніки подій з протестів у Бішкеку і подавало інформацію об’єктивно. Тоді я усвідомив відповідальність, адже якби революція провалилася, то нас всіх би заарештували», – розповідає Бектур під час Міжнародної конференції «Громадянська журналістика у вимірах сучасного медіапростору», яка відбулася 3-4 грудня в УКУ.
В процесі еволюції почали з’являтися нові формати – окрім новин і текстів, мультимедійні матеріали, прямі трансляції подій тощо. Головний редактор Kloop зізнається, що спочатку не вистачало дорослих журналістів – після дітей доводилося багато редагувати, а бувало й переписувати. «Це треба було дуже вміло робити, адже підлітка дуже легко образити, – каже він. – Наше правило – не критикувати, а давати поради. Спочатку треба наголосити на хороших моментах у матеріалі, а тоді підказати, як покращити структуру чи виправити слово. Важливо бути для підлітків в школі журналістики не просто вчителем, а тренером. Діти і вчаться, і працюють водночас».
За рік Kloop Media Foundation проводить 4 набори школярів на курси з журналістики. У перший тиждень навчання вони вчать теорію, а далі – їх пускають в «поле». У групі вчаться 16-17 людей, частина з яких на платній основі, а найбільш старанні – за рахунок редакції чи спонсорських внесків.
«Плату за навчання ми ввели як мотивуючий момент, – зазначає Іскандер. – Згодом ми усвідомили, що під час конкурсу робимо помилку, відбираючи студентів за результатами тесту. Відтак, ми втратили багатьох, які б хотіли вчитися, але їм не вистачало знань. І навпаки, набирали тих, які запалювалися, але дуже швидко втрачали ентузіазм».
Попри популярність, видання досі не має офіційної реєстрації у державних органах влади, оскільки в законодавстві для онлайн-ЗМІ такої можливості не передбачено. Юридично Kloop Media Foundation є громадською організацією.
«З точки зору журналістики право на висвітлення інформації має кожен, – зауважив Бектур. – У нашій країні порівняно високий рівень свободи слова. Влада також нас почала сприймати. Не маючи акредитації, ми кожного року подаємо заявки в парламент і отримуємо посвідки для журналістів. Таке визнання з боку чиновників дає нам привід називати себе професійними журналістами, але відсутність закріпленого юридичного статусу як ЗМІ вказує на те, що ми проект громадянської журналістики».
За його словами, зараз проект на такому етапі розвитку, що вже важко провести чітку межу між громадянською журналістикою і професійною. Майже всі працівники проекту не мають журналістської освіти, але кожен пише про те, що його цікавить. Ми досліджували, що доволі часто читач може бути на 8 років старшим за автора матеріалу, зазначив Іскендер.
Журналіст каже, що незалежність видання дозволяє команді не поспішати з випуском матеріалу.
«Ми ніколи не залежали ні від рекламодавців, ні від держави. І можемо публікувати досить відверті матеріали. Ми залежимо від донорів. 75% нашого бюджету формують гранди від іноземних організацій», – повідомив головний редактор Kloop.
Ознакою переходу видання до професійної журналістики стало те, що воно потрапило до моніторингу іноземних видань – своєрідним моментом слави стало посилання в New York Times, зізнається Іскандер.
Відомості виданню додало й те, що у Казахстані і Узбекистані Kloop потрапило до списку заблокованих через статтю про вербування казахських дітей до ІДІЛу. Попередньо офіційні представники цих країн просили видалити матеріал, але журналісти відмовилися.
Наразі Kloop зробило наступний крок у розвитку і є єдиним виданням, за словами Іскандера, яке транслює усі матчі з футболу.
Нагадаємо, впродовж 3-4 грудня в УКУ відбулася Міжнародна конференція «Громадянська журналістика у вимірах сучасного медіапростору», під час якої медіатренери та журналісти розповідали про досвід розвитку проектів громадянської журналістики в Україні, Німеччині, США, Киргизстану та Польщі. Також в межах конференції викладачі Магістерської програми з медіакомунікацій УКУ презентували дослідження «Стан громадянської журналістики в Україні».
