Вчора в Тернополі Сергій Волянюк, боєць 14-ї сотні Самооборони Майдану, кандидат історичних наук, презентував свою книгу “Історія воєнної округи УПА “Лисоня”.
У книзі розповідається про діяльність воєнної округи УПА “Лисоня” проти німецького і радянського окупаційних режимів й польського підпілля, структуру округи та підлеглих їй формувань, воєнний, організаційний, територіальний поділ та керівний склад груп Української Народної Самооборони, відділів УПА і штабу ВО.
Презентація відбулася у Молодіжний Центр Тернопіль/Youth Centre Ternopil. Кожен з відвідувачів мав змогу задати автору своє запитання та отримати вичерпну відповідь.
Ми теж поспілкувалися із автором Сергієм Волянюком:
?Про що книга та що спонукало тебе написати таку ґрунтовну працю?
“Історія становлення та роль УПА у національно-визвольному русі цікавили мене завжди. Ще з університетських часів я розпочав досліджувати та розробляти питання становлення, розвитку та діяльності відділів УПА на території Тернопільщини. Щоб сьогодні презентувати цю книгу, де чітко та лаконічно описано становлення і діяльність воєнної округи УПА “Лисоня”, я опрацював величезну кількість архівних матеріалів, публікацій та наукової літератури. Структура, чисельність, відділи, командний склад, діяльність, в тому числі пропагандистська, поділи, реформи – всі ці живі речі я подав у книзі на основі фактів, щоб кожен читач міг зробити свій висновок”
?Опрацьовуючи цю тему, чи було щось таке, що тебе найбільше здивувало, стало відкриттям?
“В першу чергу – це масштаб. Я ніколи не міг уявити, що оці от “лісові” хлопці могли без ніякої допомоги ззовні побудувати таку велику структуру що підпілля, що власне відділів УПА. Щодо відкриттів, то справа в тому, що я завжди кажу, що армія УПА – це є армія псевд, шифрів, кодів, записок. Коли вдається розшифрувати, ідентифікувати повстанців по псевдонімах, то це є вже свого роду відкриття. Тому що кожна подія, історичний факт має свої причини, наслідки, конкретних людей, які це виконували. Зараз поширений спрощений варіант історії, де описують подвиги героїв. А тут є проста “чорнова” робота людей, які виконували поставлені перед ними завдання”
?Чи були якісь перешкоди, коли ти шукав потрібні документи?
“Були різні ситуації. Я згадав той час, коли в архівах не можна було копіювати, і доводилося простим олівцем переписувати, щоб часом не залишити на документах слідів чорнила. Та після декількох відвідувань архіву, стаєш знайомим працівникам і люди просто розуміють, для чого ти це робиш. Зараз вже немає такого. Ти можеш спокійно зайти в архів і, виконавши ряд умов, копіювати документи”
?Скільки часу ти працював над книгою?
“Загалом близько 10 років. Знову ж таки, у процесі я робив багато інших матеріалів, як от бібліографічний нарис чи збірку документів штабу воєнної округи “Лисоня”, дисертацію та дипломну. Усі це я використав потім у книзі”
?Що ти хотів сказати чи донести, написавши цю книгу?
“Мій такий першочерговий задум був віддати честь тим воякам, що творили нашу історію у 40-50-тих роках. Ця книга є моїм таким невеликим вкладом, в першу чергу, в історію дослідження УПА і своєрідною шаною воякам українського підпілля”.
