Про це стверджує Український Католицький Університет, розсилаючи Україною свого листа:
Публічне звернення Українського католицького університету у справі призначення О.В.Якименка на посаду першого заступника Голови Державної інспекції навчальних закладів України
Львів, 14 листопада 2016 року
Нам стало відомо, що на посаду першого заступника Голови Державної інспекції навчальних закладів України рекомендовано призначити Олександра Васильовича Якименка. На нашу думку, це призначення може завдати шкоди виконанню нагальних і складних завдань з реформування освіти в Україні, а також не відповідає цінностям демократизації освітньої системи та звільнення її від совкових стереотипів мислення і поведінки.
Тому закликаємо відповідальних посадових осіб відкликати рекомендацію з призначення О.В, Якименка на керівну посаду в ДІНЗ України. Звертаємося також до ширшої громадськості із закликом не допустити консолідації команди Д.Табачніка на ключових позиціях у сфері освіти.
У 2011-13 рр. тодішній міністр освіти, науки, молоді і спорту Д.Табачнік та його перший заступник Є.Суліма здійснили спробу припинити діяльність Українського католицького університету шляхом позбавлення акредитації його освітніх програм, зриву набору студентів і анулювання ліцензії на провадження освітньої діяльності. Виконавцем та інструментом реалізації цих планів став О.В. Якименко, директор Департаменту наукової діяльності і ліцензування вищих навчальних закладів Міністерства освіти і науки, молоді і спорту України (МОНМС). Мішенню були обрані бакалаврські програми з богослов’я та історії, які в той час мали пройти чергову переакредитацію.
Для здійснення тиску керівництво МОНМС у грудні 2011 року позапланово скерувало в УКУ комісію Державної інспекції навчальних закладів України з перевірки дотримання Ліцензійних умов надання освітніх послуг у сфері вищої освіти та якості підготовки студентів в УКУ. Хоча Акт перевірки був в цілому позитивним, О.В.Якименко оперативно підготував лист на адресу Експертної ради гуманітарних і соціальних наук при Державної акредитаційної комісії України про відмову в акредитації бакалаврських програм з історії та богослов’я та позбавлення УКУ ліцензії.
Головним приводом для негативного висновку Департаменту, очолюваного О.В.Якименком, стало іноземне громадянство тодішнього ректора УКУ о. Бориса Ґудзяка, внаслідок чого він не міг формально обіймати посаду ректора, а отже лише виконував обов’язки ректора УКУ. Іншим ключовим закидом стала наявність серед викладацького складу викладачів богословських дисциплін із закордонними науковими ступенями, здобутими напр. в Оксфордському університеті, Лювенському католицькому університеті, Католицькому університеті Америки, Гарвардському університеті, Папському григоріанському університеті, Люблінському католицькому університеті та інших провідних вищих навчальних закладах. Як наслідок, міністерство вимагало від цих викладачів пройти громіздкий процес переатестації їхніх наукових ступенів, який по суті полягав у повторному захисті дисертації.
Гірка іронія полягала у тому, що на той час в Україні не було створено жодної аспірантури і не відкрито жодної спеціалізованої вченої ради зі спеціальності «Богослов’я», за що пряму відповідальність несло МОНМС. За таких умов українські громадяни, які здобули богословські наукові ступені в інших країнах, не мали жодної можливості легалізуватися в Україні за спеціальністю і здійснювати переатестацію своїх наукових дипломів. Тому станом на 2011-13 рр. кандидати і доктори наук зі спеціальності «Богослов’я» з вітчизняними науковими ступенями в Україні були відсутні як вид. Парадокс був у тому, що вину за це міністерство в особі О.В.Якименка намагалося перекласти на сам Університет, хоч саме внаслідок багаторічної бездіяльності МОНМС жодних механізмів легалізації богословських наукових ступенів створено так і не було. Щойно у 2015 році після введення в дію нового Закону України “Про вищу освіту” нове керівництво МОН створило правила гри для державного визнання наукових ступенів з богослов’я, здобутих за кордоном. І щойно у 2016 році цей процес нарешті запрацював.
Лише завдяки власній стійкій позиції, повній підтримці Синоду єпископів Української Греко-Католицької Церкви, чіткій солідарності українських і міжнародних академічних партнерів, громадській і політичній підтримці численних приятелів Українського католицького університету в Україні і закордоном, нам вдалося успішно протидіяти спробам дестабілізації УКУ з боку міністерства Д.Табачніка, відстояти акредитацію і зберегти Університет.
Протягом всієї цієї епопеї зі спробою позбавити УКУ акредитації О.В.Якименко безапеляційно виконував вказівки керівництва МОНМС і вживав законодавчі лакуни для здійснення розправи над Університетом. Його не цікавило, що УКУ без жодної підтримки держави зумів створити одну з найкращих в Україні богословських освітніх програм і запровадив цілу низку новацій в освітньому процесі, праці зі студентами, академічній архітектурі. Йому не залежало на покращенні діяльності Університету. О.В.Якименко з прискіпливістю бюрократа вишукував, за що можна би було покарати УКУ, як зв’язати наші руки, як шляхом шантажу позбавленням акредитації заглушити незалежний голос Університету і зробити його підлеглим панівному режимові.
Але прийшла Революція Гідності. У розпал протистояння зі злочинним режимом, уособленим у сфері освіти Д.Табачніком, Український католицький університет у грудні 2013 року не побоявся проголосити громадянську непокору Президентові, урядові, міністерству освіти, науки, молоді і спорту. Ми добре усвідомлювали, чим ризикуємо. Але правда, честь і людська гідність були для нас важливішими.
Вони залишаються важливими для нас і сьогодні. Саме тому ми не можемо стояти осторонь, коли чиниться спроба поставити на відповідальну посаду в Державній інспекції навчальних закладів України особу, яка є креатурою Д.Табачніка і яка скомпрометувала своїми діями етику державного службовця.
Вважаємо, що О.В.Якименко не має морального і професійного права обіймати посаду першого заступника Голови ДІНЗ України. А тому вимагаємо від відповідальних посадових осіб в Кабінеті міністрів України та Національному агентстві України з питань державної служби скасувати відповідну рекомендацію. Офіційний лист до Прем’єр-міністра України Володимира Гройсмана було скероване 3 листопада 2016 року.
Просимо всю небайдужу громадськість підтримати це звернення Українського католицького університету, надати в розпорядження Національного агентства України з питань державної служби свої свідчення взаємодії з О.В.Якименком під час його праці в команді Д.Табачніка і так запобігти ще одній спробі реваншу колишніх у сфері освіти.
На нашу думку, О.В.Якименко своїми діями скомпрометував гідність державного службовця і не має права обіймати керівну посаду в Державній інспекції навчальних закладів України.
