У 2023 році 90% запитів від киян – щодо встановлення памʼятних знаків на честь українських захисників та захисниць. Це в шість разів більше в порівнянні з 2021 роком. На цьому наголосила заступниця голови Київської міської державної адміністрації Марина Хонда під час обговорення меморіалізації загиблих у російсько-українській війні в публічному просторі Києва.
24 червня у КМДА відбувся захід “Як Київ пам’ятатиме про російсько-українську війну”, організаторами якого виступили Департамент суспільних комунікацій КМДА спільно з громадською організацію STEM is FEM. Мета події — почати процес експертних обговорень щодо наявних проблем у збереженні памʼяті про українських захисників та захисниць та шляхів їх вирішення.
“З 2014 року на честь захисників та захисниць найменовано та перейменовано 60 вулиць, провулків, площ, скверів тощо. І близько половини з них — за останні два роки. Однак, на жаль, цього вже недостатньо. З одного боку, є запит суспільства на встановлення пам’ятників у звичному розумінні, з іншого — фахівці наголошують на їхньому ймовірному травматичному впливі. Окрім цього, наразі на перейменування об’єкту іменем загиблого героя чи героїні претендує по кілька родин, а створювати умови конкуренції між родинами — неприпустимо,” — зазначила Марина Хонда.
Участь у події взяли понад 50 людей, серед них — експертки з урбаністики та роботи з памʼяттю, представники профільних структурних підрозділів КМДА, зокрема департаментів містобудування та архітектури, охорони культурної спадщини, соціальної та ветеранської політики, а також представники громадських організацій, родин військовослужбовців та благодійних фондів, що працюють з родинами загиблих захисників.
Перед початком роботи експертних фокус-груп Вікторія Тітова, СЕО урбан-бюро Big City Lab та координаторка проєкту “М86. Літопис оборони Маріуполя” поділилась досвідом роботи з памʼяттю в урбаністичних процесах:
“Не варто боятися тривалості процесів меморіалізації. Так, вони зараз здаються терміновими й дуже нагальними, але у світі питання меморіалізації воєн, терактів, техногенних катастроф тривають по 15-30 років. Людям необхідний час, аби пережити горе і почати про це говорити й щось робити”.
А про важливість залучення урбаністів до створення алгоритмів меморіалізації наголосила архітекторка Єлизавета Фещенко. За її словами, чим простіше передана загальна ідея подій, які потрібно зберегти у вигляді меморіальних памʼяток, тим легше зберігати памʼять про ці події впродовж поколінь. Створення таких пам’яток і є основною задачею архітекторів.
Серед проблем експертні групи виділили, зокрема, відсутність єдиного механізму дій та довгі ланцюги прийняття рішень. До критеріїв успішної меморіалізації віднесли можливість робити меншу кількість памʼяток, але з глибшим та легшим для сприйняття містянами змістом.
Результатом події стало напрацювання єдиного списку наявних на сьогодні проблем в питаннях меморіалізації, а також визначення критеріїв, які мають бути враховані при створенні нових алгоритмів збереження памʼяті війни. Протягом наступних місяців експертні групи шукатимуть рішення для всіх проблем, визначених під час заходу, і створюватимуть єдиний алгоритм збереження памʼяті російсько-української війни для Києва.
