Тільки втекти йому просто так вже не вдасться.
Русская весна закінчилась, а українське літо зовсім несприятливе для інтервентів. Про це визнає сам Гіркін на сайті “Русская весна“:
“Вчора противник перерізав останню основну трасу, що зв’язувала Донецьк з Луганськом і, відповідно, з Росією. Опорні пункти противника розташовані тепер в селищах Біле і Весела Тарасівка. Зараз укри поспішно закопують в землю кілька десятків танків і БМП, щоб виключити можливість прориву оборони.”
“Один до одного повторюється (але в куди більшому масштабі) ситуація зі Слов’янськом – противник, просуваючись крок за кроком, «ріже» нам комунікації, а в «Твіттері» звучить «Все хорошо, прекрасная маркиза!».”
“Зараз нас відрубують від кордону-тобто від будь-якого постачання.
Вночі противник пройшов через Тоненьке до аеропорту Донецька, створивши мережу опорних пунктів, кожен з яких захищений 5-7 танками.
Тільки що три «сушки» відбомбилися по Саур-Могилі важкими бомбами. Результати поки невідомі. «Боїнг» використовується украми «на всю котушку» … Авіація укрів панує в небі абсолютно безкарно.”
Вся проблема Гіркіна в тому, що Путін хоче всидіти на двох стільцях одночасно: і капітали, надерибанені в Росії зберегти, і імперію збудувати. А вийти може тільки одне. Отже, якщо імперія, то не Путін, і Гіркін за неї повинен був воювати не в Слов’янську, а в Москві. Тільки після Боїнга йому не дадуть повернутися живим в Росію, щоб списати всю вину за літак на нього. Якщо й прорветься повз закопані українські танки на схід, то там його зустріне “заградотряд НКВД” у формі російських прикордонників для ритуального поховання, і то мабуть в Ростові, а не в Москві. Спроби Гіркіна використати тактику НКВД з “фальшивими боївками УПА” у вигляді фальшивої Нацгвардії не поможуть.
